Поняття та завдання адміністрати­вного судочинства

Адмі­ні­стра­ти­вне судо­чинство є но­вою са­мо­стій­ною галуззю процесуального пра­ва, спрямо­ва­ною на ре­а­лі­за­цію та за­хист норм адміністративно­го права як ма­те­рі­а­ль­но­го. Пра­во адмі­ні­стра­ти­вно­го судо­чинства має свій, окре­мий від інших на­ук, предмет, метод та за­вдання. Во­но ґрунтуєть­ся на пе­вних принци­пах, які, як пра­ви­ло, ді­ють системно, в по­єднанні одно­го з іншими.

Но­рма­ти­вне ви­зна­чення адмі­ні­стра­ти­вно­го судо­чинства на­да­єть­ся в п. 4 ч. 1 ст. 3 Ко­де­к­су адмі­ні­стра­ти­вно­го судо­чинства Укра­їни (далі – КАС України), відпо­ві­дно до яко­го во­но визначається як ді­яль­ність адмі­ні­стра­ти­вних судів що­до розгляду і ви­рі­шення адміністра­ти­вних справ у по­рядку, вста­но­вле­но­му кодифікова­ним за­ко­ном. Наявність кодифі­ко­ва­но­го за­ко­ну – Ко­де­к­су адміністрати­вно­го судо­чинства України, – прийнято­го 6 ли­пня 2005 р., а також уста­ле­на з 2005 р. судо­ва прак­ти­ка підтве­рджують са­мо­стій­ність адміністративного судо­чинства як окре­мої га­лузі пра­ва.

Адмі­ні­стра­ти­вне судо­чинство мо­ж­на оха­ра­к­те­ри­зува­ти як судо­вий порядок розгляду спо­рів, що ви­ни­ка­ють у сфе­рі вла­дно­го управління між фізи­ч­ни­ми та/або юри­ди­ч­ни­ми осо­ба­ми, з одно­го бо­ку, та суб’єк­та­ми вла­дних по­вно­ва­жень – з іншо­го. На­явність суб’єк­та вла­дних по­вно­ва­жень в адмі­ні­стра­ти­вно­му судочинстві є обов’язко­вою умо­вою.