ТЕМА № ЕП -11. АНАЛІЗ, ЗВІТНІСТЬ, АУДИТ У СФЕРІ ПРАЦІ

11.1. Завдання, зміст і показники плану з праці, порядок його розробки

11.2. Звітність і аудит у сфері праці, їх сутність і значення

11.1. Завдання, зміст і показники плану з праці, порядок його розробки

У системі планування на підприємстві особливе місце займає планування трудових показників. Воно здійснюється у вигляді розробки плану по праці, який є найважливішим розділом плану економічного і соціального розвитку підприємства. Планування трудових показників здійснюється з метою:

• забезпечення неухильного зростання продуктивності праці і перевищення темпів її зростання над темпами зростання середньої заробітної плати;

• досягнення економії праці і фонду заробітної плати;

• дотримання правильних співвідношень у заробітній платі окремих категорій працівників відповідно до кількості і якості їх праці при встановленому розмірі загального фонду заробітної плати;

• посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу в цілому в поліпшенні технічно-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства;

• забезпечення потреби в кадрах необхідної кваліфікації, а також підвищення кваліфікації працівників підприємства.

План з праці складається з двох розділів: промислово-виробнича діяльність і непромислова група.

Перший розділ включає наступні планові показники:

• зростання продуктивності праці (планується в грошових одиницях і у відсотках до попереднього періоду);

• чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП);

• норматив витрат зарплати на одиницю продукції за показником, що використовується для планування продуктивності праці;

• фонд заробітної плати;

• фонд матеріального заохочення;

• середня заробітна плата з врахуванням виплат з фонду матеріального заохочення.

У розділі “непромислова група” плануються три показники: чисельність працівників, фонд заробітної плати і середня зарплата.

Планування і аналіз трудових показників є одним з напрямків економічної роботи на підприємстві. Основними джерелами інформації для планування і аналізу трудових показників (ТП) є: звіт з праці (ф. № 1 – місячна), звіт з праці (ф. № 2 –річна), звіт про виконання робочого часу, звіт про виконання норм виробітку і стан нормування праці, чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів, звіт про собівартість продукції.

Об'єктом аналізу трудових показників на рівні підприємства є сукупність кількісних і якісних вимірників ефективності застосування живої праці в процесі виробництва. Трудові показники, що є об'єктом аналізу, можуть бути наступні: обсяг виробництва продукції в грошовому вираженні (товарна продукція) і в трудовому вираженні (трудомісткість); продуктивність праці (виробіток на одного працюючого в середньорічному вимірі) і виробіток на одного робітника (також по середньорічному рівню); чисельність персоналу (усього працюючих і з розбивкою по функціональних групах); фонд заробітної плати (з розбивкою по функціональних групах); середня заробітна плата (також з розбивкою по функціональних групах); фонд робочого часу (середня тривалість робочого року, середня тривалість робочого дня в сполученні з чисельністю працюючих).

Аналіз трудових показників сам по собі дає лише необхідну інформацію для процесів планування і прогнозування. Основою для розробки системи планових трудових показників є: виробнича програма, план підвищення ефективності виробництва, норми і нормативи витрат праці і заробітної плати. Розробці програми повинний передувати ретельний аналіз, у ході якого намічаються заходи щодо економії живої праці, кращому використанню робочої сили на основі розвитку прогресивних форм організації і стимулювання праці, а також по впровадженню науково обґрунтованих норм і нормативів по праці, по скороченню втрат робочого часу.

Аналіз трудових показників на підприємстві, у цеху, на ділянці, у бригаді доцільно здійснювати по наступним основних напрямках: аналіз чисельності і складу працюючих; аналіз робочого часу; аналіз продуктивності праці і її якісної результативності; аналіз заробітної плати. Кожний з зазначених напрямків має свої мету і задачі, вирішивши які можна одержати вихідну інформацію для розробки узагальнюючих висновків, що мають практичне значення. Аналіз трудових показників доцільно починати з аналізу чисельності і складу працюючих. Цільовою задачею цього напрямку аналізу є з'ясування причин, що обумовили чисельність і структуру складу працюючих. Зміна чисельності працюючих характеризується їхнім абсолютним приростом чи зменшенням по кожній групі промислово-виробничого персоналу.

Аналіз робочої сили буде неповним, якщо не досліджувати стан підготовленості кадрів відповідно до вимог виробництва. Цьому повинна сприяти атестація робітників (на основі Єдиного тарифного кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників і тарифно-кваліфікаційного довідника для робітників, переведених на тверді місячні оклади заробітної плати), а для керівників, фахівців і службовців – атестація відповідно до їхнього кваліфікаційного довідника. Результати такого аналізу використовуються при складанні плану підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

Аналіз чисельності і складу працюючих ще не дає повного представлення про використання робочої сили, якщо він не поєднується з аналізом робочого часу. Основна мета його складається у визначенні резервів фонду робочого часу. Формою прояву цих резервів (у їхньому елементарному виді) є втрати робочого часу по різних причинах і знецінення праці в зв'язку з браком чи некомплектністю продукції.

Аналіз робочої сили і робочого часу в поєднанні з показниками обсягів виробництва продукції дає вихідну інформацію для аналізу продуктивності праці. В економічній роботі на підприємствах частіше користаються методикою аналізу росту продуктивності праці по групах факторів. Зміст такого аналізу полягає в тому, що береться якийсь фактор чи група факторів і встановлюється їхній вплив на ріст продуктивності праці через відносну економію робочої сили.

Аналіз продуктивності праці по факторах проводиться в більш узагальненому виді. Аналіз продуктивності праці по групах внутрівиробничих резервів більш конкретний. Тому їхнє застосування в сукупності дозволить поглибити аналіз, одержати необхідну інформацію для розробки технічних, технологічних, організаційних, психофізіологічних і соціальних заходів, які підвищать загальну результативність праці.

Показники продуктивності праці характеризують лише кількісну сторону процесу праці. Отже, для його якісної оцінки необхідний спеціальний аналіз, що дозволив би оцінювати як індивідуальні, так і колективні результати праці. В економічній практиці існують два основних підходи до аналізу якісної результативності праці. В одному випадку оцінюються потенційні можливості окремого працівника чи колективу виконувати ту або іншу по складності роботу. Для цього застосовується метод атестації працівників і атестації робочих місць. В іншому випадку якісна оцінка результатів праці здійснюється по фактично зробленій роботі. При цьому під якістю праці розуміють сукупність властивостей самого процесу праці, від яких залежать результати трудової діяльності. На ряді підприємств якісну оцінку результатів праці здійснюють на основі багатофакторного аналізу.

Особливе місце в аналізі трудових показників займає аналіз заробітної плати, що складається з аналізу фонду оплати праці, фонду матеріального заохочення, єдиного фонду оплати праці і середньої заробітної плати по категоріях працюючих. Аналіз починається із з'ясування розмірів економії чи перевитрати фонду заробітної плати.