Наукова організація праці (НОП), її сутність і принципи

Організація трудової діяльності полягає у встановленні взаємодії працюючих із засобами виробництва і предметами праці (організація виробництва), у формуванні визначених трудових відносин між учасниками спільної чи взаємозалежної діяльності (організація управління).

Організація виробництва включає рішення ряду проблем: організацію умов праці, оплати праці, зайнятості і т.п.

Під організацією управління розуміється створення систем виконання відповідних функцій і формування організаційних структур управління. Сюди відноситься оперативна діяльність по координації і забезпеченню взаємодії людей, колективів, структурних ланок у процесі спільної праці.

Основою визначення форм організації праці є поділ праці як відокремлення різних видів трудової діяльності, функцій працівників і їхнє розмежування в процесі спільної діяльності, і кооперація праці – спільна участь працівників у загальному процесі трудової діяльності по виробництву визначених видів продукції, виконанню робіт чи послуг. Поділ і кооперація праці взаємозалежні. Поділ праці буває функціональним, професійно-кваліфікаційним і технологічним.

Наукова організація праці (НОП) – сукупність практичних прийомів, методів планування і управління кадрами, працею і заробітною платою на всіх рівнях управління, господарського керівництва.

Виділяють наступні задачі НОП:

· економічна – сприяти підвищенню ефективності виробництва, росту продуктивності праці;

· психофізіологічна – полегшувати, оздоровлювати умови праці, зберігати працездатність;

· соціальна – сприяти росту задоволеності працею.

НОП будується на наступних принципах:

· системності;

· комплексності;

· безперервності;

· ритмічності;

· пропорційності;

· погодженості виробничого досвіду;

· відповідності технічного рівня виробництва організації праці.

Функції НОП відбивають специфічні особливості прояву НОП на підприємстві, її вплив на різні сторони виробництва.

Ресурсозберігаюча функція НОП спрямована на економію робочого часу, ефективне використання сировини, матеріалів, енергії. Крім того, економія праці містить у собі не тільки економію засобів виробництва, але й усунення всякої марної праці. Це досягається раціональним поділом і кооперацією праці, застосуванням раціональних прийомів і методів праці, чіткою організацією робочих місць, і добре налагодженою системою їхнього обслуговування. Економії ресурсів служить і спрямованість НОП на підвищення якості продукції.

Ресурсозбереження - один з головних важелів інтенсифікації виробництва. У сучасних умовах приріст потреб у паливі, енергії, металі й інших матеріалах повинний бути на 75-80 % задоволений за рахунок їхньої економії. На це необхідно націлити не тільки технологію, але й організацію праці.

Працезберігаюча функція виявляється в створенні сприятливих, безпечних і здорових умов праці, у встановленні раціонального режиму праці і відпочинку, у використанні режиму гнучкого робочого часу, у полегшенні важкої праці до фізіологічно нормальної величини.

Оптимізуюча функція виявляється в забезпеченні повної відповідності рівня організації праці прогресивному рівню технічного озброєння виробництва, досягненні наукової обґрунтованості норм праці й інтенсивності праці, у забезпеченні відповідності рівня оплати праці його кінцевим результатам.

Функція формування ефективного працівника означає здійснення на науковій основі професійної орієнтації і професійного добору працівників, їхнього навчання, систематичного підвищення кваліфікації.

Функція удосконалювання праці. У ході виробничого процесу створюються на виробництві умови для гармонічного розвитку людини, підвищення змістовності і привабливості праці, ліквідації рутинних і примітивних трудових процесів, забезпечення розмаїтості праці і її гуманізації.

Виховна та активізуюча функції спрямовані на зміцнення дисципліни праці, розвиток трудової активності і творчої ініціативи. Високий рівень організації праці сприяє формуванню цих якостей працівника, а чим вище якості виконавців, тим вище і рівень організації праці.