Гранична норма ринкової заміни

Якщо індивід вирішив час відпочинку замінити на час роботи на ринку праці, тоді він вирішує з погодженням із роботодавцем скільки годин він буде віддавати найманій праці. Але у зв’язку з тим, що людина повинна мати можливість відтворювати свою робочу силу, встановлюється гранична норма ринкової заміни, яка характеризує співвідношення, за яким відпочинок може бути замінений на години роботи. Так, у всіх країнах, що входять до МОП, встановлений граничний робочий тиждень 38–42 год., в Україні робочий тиждень встановлений в 40 год. Гранична норма ринкової заміни враховується при прийнятті відповідних законів, направлених на захист прав найманих працівників. Для окремих категорій працівників вводяться обмеження щодо використання їхньої праці, тобто гранична норма заміни для них встановлюється нижча, це діти до 18 років, вагітні жінки та жінки, які мають дітей до 1 року тощо.

Від граничної норми ринкової заміни необхідно відрізняти граничну норму заміни,яка є співвідношенням, за яким індивід хоче замінити відпочинок на години роботи.

Гранична норма заміни залежить від:

– бажання індивіда замінити час відпочинку на роботу на ринку праці;

– домовленості між роботодавцем і найманим працівником;

– не повинна перевищувати граничну норму ринкової заміни,прийняту в країні. На одному підприємстві допускається суміщення, тобто людина може працювати не на ставку (40 год. на тиждень), а на 1,5 ставки (40+20 год. на тиждень), крім цього людина може працювати за сумісництвом на іншому підприємстві, а також має право працювати на 0,5 ставки (20 год. на тиждень) і менше, наприклад на 0,25 ставки (10 годин на тиждень).

4.3. Індивідуальна пропозиція на ринку праці

Людина на ринку праці продає свій товар – робочу силу. Що ж вона може запропонувати:кількість часу роботи;якість робочої сили;інтенсивність праці.