Відповідальність сторін та зміна і припинення договору комерційної концесії.

Відповідальність за договором комерційної концесії.Щодо відповідальності сторін за договором комерційної концесії, то вона на стає незалежно від вини, а саме, за правилами відповідальності ПО зобов'язаннях при здійсненні підприємницької діяльності.

Проте комерційна концесія припускає, що виключні права, що не редаються, використовуються, як правило, з метою розширення збуту товару, виконання робіт або надання послуг. Якість цих товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) користувачем, по винна бути не нижчою, ніж у правоволодільця. Останній, у свою чергу, зобов'язаний контролювати якість товарів (робіт, послуг), якщо догони ром комерційної концесії не передбачено інше. За таких обставин ло гічним є встановлення особливої відповідальності правоволодільця пе­ред третіми особами за неналежну якість товарів (робіт, послуг). Такі відповідальність може бути як субсидіарною, так і солідарною.

Правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, які пред'являються до користувача у зв'язку з невідповідністю якості ТО варів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем за договором комерційної концесії. За вимогами, що пред'являються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, остан­ній відповідає солідарно з користувачем.

Вимоги до якості товарів (робіт, послуг) встановлюються відповідно до договорів, які користувачі укладають з контрагентами. Умови від­повідальності правоволодільця (включаючи правила про відповідаль­ність без вини, про гарантійні строки і т.п.) такі ж, як і користувача. При цьому правоволоділець несе відповідальність і тоді, коли якість його товарів (робіт, послуг) нижча, ніж у користувача.

Правоволоділець несе відповідальність незалежно від того, прода­ються товари споживачам або іншим учасникам цивільного обороту.

Відповідальність правоволодільця настає тільки при невідповідній якості (але не кількості, асортименту, комплектності, строків та інших умов договору користувача з його контрагентом).

Відмінність, що полягає в суворій відповідальності правоволодільця — субсидіарної чи солідарної, пов'язана, напевно, з тим, що користувач є виробником продукції (товарів) і більш залежний від інструкцій (вказі­вок) правоволодільця стосовно якості. Адже при простому продажу ко­ристувач, як правило, має справу з товаром, який виготовлений самим правоволодільцем-професіоналом у своїй сфері. Що ж стосується робіт (послуг), то відносно них інструкції правоволодільця мають менш важ­ливе значення.

Зміна і припинення договору комерційної концесії.Договір комерцій­ної концесії діє протягом строку, на який він укладений, а якщо договір укладений без зазначення строку, — до припинення в установленому законом порядку. У період дії договору він може бути змінений або до­строково припинений.

Зміни договору комерційної концесії здійснюються за загальними правилами, встановленими законодавством України (відповідно до по­ложень глави 53 ЦК України). Однак законодавцем встановлена норма, що у відносинах з третіми особами сторони у договорі комерційної кон­цесії мають право посилатися на зміну договору лише з моменту дер­жавної реєстрації цієї зміни в органі реєстрації (відповідно до ст. 1118 ЦКУкраїни), якщо не доведуть, що третя особа знала або могла знати про зміну договору раніше. Таким чином, для правоволодільця й ко­ристувача договір комерційної концесії вважається зміненим з моменту укладання відповідної угоди про це.

Договір комерційної концесії припиняється в разі:

а) односторонньої відмови від договору, укладеного без зазначення строку. Кожна із сторін має право в будь-який час відмовитися від та­кого договору, повідомивши про це другу сторону не менш як за шість місяців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором;

б) припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом;

в) односторонньої відмови користувача від договору у випадку зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять до комплексу прав, наданих користувачеві за договором концесії;

г) смерті правоволодільця, якщо спадкоємець протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не зареєструється як суб'єкт підприємницької діяльності. Оскільки суб'єктом підприємницької діяльності повинен бути не тільки правоволоділець, а й користувач, вказані правила повинні застосовуватись і до нього.

Здійснення прав і виконання обов'язків особи, яка померла, до пе­реходу їх до спадкоємця чи іншої особи покладаються на управителя;

ґ) оголошення правоволодільця або користувача неплатоспромож­ним (банкрутом);

д) в інших випадках, передбачених цивільним законодавством, наприклад при новації.

Оскільки договір комерційної концесії підлягає державній реєстра­ції, остання має бути проведена і відносно його змін або припинення. Такій реєстрації підлягають будь-які зміни договору, проте не всі при­пинення, а лише дострокове розірвання договору, що укладений із за­значенням строку (яке можливе лише у випадках, передбачених зако­ном або договором), і розірвання договору, що укладений без зазначен­ня строку.

Оскільки за договором комерційної концесії передається комплекс виключних прав, в період дії договору частина з них може переходити від одного правоволодільця до іншого, змінюватись або припинятись. Ці обставини неоднаково впливають на долю договору. Визначений у договорі комерційної концесії перехід виключного права на об'єкт пра­ва інтелектуальної власності від правоволодільця до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання договору комерційної концесії (ч. І ст. 1127 ЦК України). Новий правоволоділець є просто стороною ко­лишнього договору в частині прав і обов'язків, які стосуються отрима­них ним виключних прав.

Що стосується змін змісту виключних прав, переданих за договором комерційної концесії, то ЦК регламентує лише випадки зміни торго­вельної марки або іншого позначення правоволодільця. За таких змін договір зберігає чинність щодо нового позначення, якщо користувач не вимагає розірвання договору і відшкодування збитків. У разі продои ження чинності договору користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві плати. Подібне правило цілком логічне на підставі того, що колишнє позначення більш відомо, ніж нове, і його використання обіцяє великі прибутки. Зміни інших виключ них прав на долю договору не впливають. Питання про те, чи має воно взагалі будь-яке значення, законом не вирішено. Однак, якщо користу­вач доведе, що його стан при зміні будь-якого з виключних прав, йому переданих, погіршився, він має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі й у формі відповідного зменшення плати правоволоділь-цеві.

Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося пра­во, користування яким надано за цим договором, дія договору не при­пиняється, крім тих його положень, що стосуються права, яке припи­нилося, а користувач має право вимагати відповідного зменшення на­лежної правоволодільцеві плати, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, договір комерційної концесії може бути припинений або розірваний користувачем в односторонньому порядку.

Користувач, який належним чином виконував свої обов'язки, має право укласти договір комерційної концесії на новий строк на тих са­мих умовах. Це право, на жаль, не забезпечується якими-небудь гаран­тіями. Необхідність таких гарантій спричинена бажанням обмежити монополістичні тенденції в діяльності правоволодільця і захистити інте­реси користувачів. Користувач протягом дії договору просуває на ринок товари (роботи, послуги) правоволодільця і має право розраховувати на стабільність свого стану. Проте стабільність може бути досягнута тільки за умов довготривалого строку. З іншого боку, правоволоділець надто часто зацікавлений в короткому терміні, задля того, аби після його сплину примусити користувача прийняти жорсткіші умови. Для усунен­ня подібного дисбалансу інтересів треба ввести гарантії прав користува­ча при спливі строку дії договору.

Законом можуть бути встановлені умови, за яких правоволоділець може відмовитися від укладання договору комерційної концесії на новий строк. Ці умови, а також інші особливості договору комерційної концесії можуть знайти своє правове врегулювання в законопроекті «Про фран­чайзинг», який з 2001 року перебуває у Верховній Раді України.