Евакуація в тили Радянського Союзу

Важливим аспектом перших днів війни була організація евакуації промислових об’єктів, людей, культурних цінностей, проведення мобілізації, створення загонів самооборони. Для утримання контролю в державі запроваджувався воєнний стан. Військове керівництво отримувало необмежені права в питаннях організації оборони, громадського порядку, державної безпеки. Для потреби фронту залучалося усе працездатне населення. Гасло «Усе для фронту, усе для перемоги» посіло центральне місце в житті радянських людей. Уже за перший тиждень війни до діючої армії було мобілізовано понад 2,5 млн. жителів України, зверх 2 млн. українців вступили до загонів народного ополчення. Громадяни, що не підлягали військовому призову, залучалися до будівництва оборонних споруд. Так, в Одесі тисячі міських жителів, переважно жінок, за 40 днів побудували понад 30 рубежів завдовжки 250 км. У Донбасі десятки тисяч шахтарів створили більше 20 тис. військово-інженерних об’єктів. Під Києвом на початку липня 1941 р. в оборонних роботах брало участь понад 160 тис. осіб.

Активно проходила перебудова народного господарства на потреби воєнного часу. Збільшувався робочий день, скасовувалися відпустки, зростали нормативи. Так, у серпні 1941 р. у Донбасі було проведено недільник «Все для фронту, все для перемоги». На ньому збирались гроші для фонду оборони (було зібрано 18,9 млн. карбованців), робилися добровільні внески: Донецький металургійний завод побудував ескадрилью літаків «Металург Донбасу» для Південного фронту. На селі проводилися спішні жнива.

З просуванням німців у глибину Союзу розпочалися роботи з демонтажу промислового устаткування. У першу чергу, увага приділялася стратегічно важливим об’єктам, особливо задіяним в оборонній промисловості. Із Києва було вивезено устаткування 197 заводів, в тому числі 64 – союзного значення. З Донбасу забиралося обладнання металургійних підприємств, оскільки воно використовувалося для виготовлення танкової броні. Загалом з України було евакуйовано понад 550 великих підприємств, з них 190 союзного значення, 30 тис. тракторів, 6 млн. голів худоби, 125 млн. пудів продовольства, 70 вищих навчальних закладів, 50 театрів, 4,5 млн. населення. Спеціальні загони НКВС займалися вивезенням предметів, що були коштовними чи мали важливе культурне значення. Все, що не могли вивезти, знищували. При відступі було підірвано греблю Дніпрогесу, усі мости через Дніпро, комунікації, підприємства. На Сході України затоплювалися шахти, підривалися домни, пошкоджувалося залізничне полотно. Утілювалася тактика випаленої землі.

На нових місцях евакуйовані колективи стикалися з численними труднощами, але, переборюючи їх, швидко налагоджували роботу. Багато великих підприємств змогли відновити свою роботу лише за півтора-два місяці.

В умовах надзвичайної напруги негативною тенденцією ставало посилення тоталітарного режиму. Під час відступів радянської армії органи НКВС розстрілювали діячів освіти, науки, в’язнів – усіх, хто міг скласти опір окупаційному режиму чи підірвати обороноздатність СРСР. Тільки у Львові, Самборі, Станіславі, Рівному, Луцьку було знищено понад 15 тис. осіб. Ці екзекуції, організовані слідом за масовими депортаціями та наростаючим терором радянського режиму, посилили негативне ставлення населення Західної України до радянської влади.

Отже, втягнення у Другу світову війну України негативно позначилося на економічному, культурному, соціальному житті її громадян. Оборонні бої перших днів продемонстрували неготовність Радянського Союзу до протистояння Німеччині. Майже відразу було знищено чи захоплено як трофей усі літаки, танки, артилерію. Багато мільйонів солдат потрапило у полон чи героїчно загинуло на полі бою. Україна поступово перетворювалася на арену основних бойових дій. Однак, незважаючи на це, героїзм та відвага захисників ламала плани окупантів. Сподіваючись на блискавичну війну, німці усе більше втягувались у довготривале протистояння. Бійці Червоної армії ціною власного життя затримували противника, даючи час для евакуації підприємств та людей, а робітники невтомно працювали на заводах для потреб фронту.