Документування та облік продажу готової продукції та купованих товарів

Відпуск готової продукції з виробництва на реалізацію здійснюється на підставі наступних первинних документів: денних забірних листів, меню-накладних, замовлень-рахунків, актів про реалізацію і відпуск виробів кухні, накладних, накладних на внутрішнє переміщення, а у випадку відпуску готової продукції стороннім організаціям - накладних на відпуск на сторону.

Документи на відпуск виписуються у двох примірниках. Перший примірник залишається у завідувача виробництвом, а другий - у покупця, який одержав продукцію.

Денний забірний лист застосовується для оформлення відпуску виробів з кухні в буфети і дрібно роздрібну мережу, що підпорядковуються підприємству (їдальні, ресторани), а також у роздаточну в тих випадках, коли роздача відокремлена від кухні.

Він складається в двох примірниках. Як правило, бланки денних забірних листів видаються бухгалтерією завідувачу виробництвом (бригадирку) щодня (напередодні дня торгівлі) під розписку, нумеруються і реєструються в спеціальному журналі. При видачі бланків денних забірних листів працівник бухгалтерії вказує в журналі дату видачі, прізвище та ініціали матеріально відповідальної особи, яка отримала бланки документів, їх найменування, кількість і номери. На кожному примірнику забірного листа бухгалтерією вказується сума ліміту денного відпуску продуктів матеріально відповідальній особі.

У денному забірному листі вказуються найменування виробів (страв), продажна ціна виробів, кількість виробів по годинах відпуску. Готові вироби, реалізовані до кінця дня не в повному обсязі, підлягають поверненню у виробництво і вказуються в графі "Повернено".

Перший примірник забірного листа передається особі, яка одержала продукцію і разом з товарним звітом здає його в бухгалтерію підприємства. Другий примірник разом зі звітом про рух продуктів і тари на кухні надходить у бухгалтерію від завідувача виробництвом.

При наявності декількох денних забірних листів (накладних) на відпуск із кухні страв рекомендується складати опис денних забірних листів чи накладних.

Денні забірні листи виписуються, якщо відпуск готової продукції протягом дня відбувається неодноразово. Якщо готова продукція відпускається один раз у день, її відпуск, як правило, оформляється не денними забірними листами, а накладними на внутрішнє переміщення.

Завідувач виробництвом або особа, ним на це уповноважена, під час відпуску виробів з кухні заповнює відповідні графи першого примірника забірного листа під копіювальний папір. Перший примірник надається особі, що отримала вироби з кухні, а другий залишається у завідувача виробництвом.

Після закінчення роботи перший примірник забірного листа матеріально відповідальні особи (бармени, буфетники, продавці) здають із товарним звітом до бухгалтерії підприємства, інші примірники цих документів надходять до бухгалтерії від завідувача виробництвом разом зі звітом про рух продуктів і тари на кухні.

Повернення нереалізованої продукції з буфетів, дрібнороздрібної мережі на виробництво (кухню) відображається в окремій графі забірного листа.

Після закінчення робочого дня (зміни) визначаються підсумки натуральних показників і вартість відпущеної продукції за забірним листом, які взаємно звіряються.

Меню-накладназастосовується при відпуску страв співробітникам підприємства та виготовленої продукції за безготівковим розрахунком. Підставою для складання документа є дані роздавальної відомості на відпуск страв, дані про кількість прийнятих талонів (абонементів) і вартість кожного виду харчування.

Замовлення-рахунокзастосовується при відпуску виготовленої продукції при доставці обідів додому, обслуговуванні банкетів, урочистостей, прийомів тощо. Підставою для складання документа є дані про відпуск продукції, виготовленої у виробництві.

Накладна або накладна і товарно-транспортна накладна(за необхідності перевезення вантажу автомобілем) застосовується при відпуску виготовленої продукції структурним підрозділам; стороннім підприємствам, організаціям, установам; роздрібним торговельним підприємствам; та при поверненні сировини і товарів у комору. Підставою для складання документа є дані про відпуск виготовленої продукції, найменування і кількість повернутої продукції.

Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні застосовується у всіх ресторанах, кафе, інших підприємствах громадського харчування, де застосовується така форма розрахунку зі споживачами, яка дозволяє отримати дані про реалізацію виробів кухні за найменуваннями, кількістю та їх вартістю.

Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні складає щодня завідувач виробництвом на підставі касових чеків, абонементів, талонів та інших документів. Він є додатком до звіту завідувача виробництвом про рух продуктів на кухні.

Однією із функцій підприємств громадського харчування є продаж готової продукції, виготовленою кухнею.

Реалізація готової продукції і покупних товарів структурними підрозділами нічим не відрізняється від реалізації товарів в торгівлі. Розрахунки за продукцію і надані послуги на підприємствах громадського харчування здійснюються за готівку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або з використанням книг обліку розрахункових операцій.

Підприємства громадського харчування, крім нормативних витрат (визначених Збірником рецептурних страв та технологічною документацією на фірмові страви та кулінарні вироби), несуть також витрати, визначені П(С)БО 9 "Запаси", та витрати, пов'язані з подальшою реалізацією виготовленої продукції і кулінарних виробів та обслуговуванням відвідувачів у залах. У зв'язку з цим підприємства громадського харчування повинні робити таку надбавку, щоб покрити всі витрати та забезпечити собі прибуток від діяльності. Витрати, які несе підприємство громадського харчування на реалізацію такої продукції, включаються до витрат на збут.

До витрат на збут включають наступні витрати, які пов'язані з реалізацією (збутом) продукції та товарів:

- витрати на пакувальні матеріали для затарювання готової продукції;

- оплата праці працівникам, що забезпечують збут;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати па утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції власного виробництва та товарів.

Крім виробничої собівартості, до складу собівартості реалізованої готової продукції, яка формує результат від реалізації, відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" повинні включатися нерозподілені постійні загальновиробничі витрати і понаднормативні виробничі витрати (що властиве підприємствам громадського харчування).

В бухгалтерському обліку відображення реалізації товарів відбувається при надходженні готівки в головну касу підприємства. Якщо головної каси немає, то відображення моменту реалізації на рахунках бухгалтерського обліку здійснюється при здачі виручки до банку, відділення зв'язку або касу перерахунку банку (у великих магазинах, де є інкасаторські пункти).

Особливості відображення операцій в бухгалтерському обліку зумовлюються тим, що більшість підприємств ведуть облік товарів за цінами продаж. В цьому випадку при реалізації товарів відображається лише їх продажна вартість та ПДВ, а їх первісна вартість списується в кінці звітного періоду, після списання реалізованої торгової надбавки.

Реалізована торгова надбавка визначається наступним чином:

1. Визначення попереднього залишку торгової надбавки :

до суми торгової надбавки залишку товарів на початок звітного періоду додати суму торгової надбавки, нарахованої в звітному періоді.

2. Визначення всього товарів:

до вартості залишку товарів на початок звітного періоду за

продажними цінами додати вартість товарів та готових

виробів, що надійшли за звітний період за продажними цінами.

3. Визначення середнього відсотку торгової надбавки:

попереднє сальдо торгової надбавки поділити на всього товарів та помножити на 100%.

4. Визначення суми реалізованої торгової надбавки:

продажна вартість товарів та готових виробів, реалізованих за звітний період помножити на середній відсоток торгової надбавки.

Собівартість реалізованих товарів та готових виробів визначається як різниця між їх продажною вартістю та сумою реалізованої торгової надбавки.

Розглянемо операції щодо реалізації готових виробів та купованих товарів у таблиці 3.

Таблиця 3