Німеччина

До пріоритетних напрямів економічної політики ФРН належить сприяння інноваційному та технологічному розвитку країни, як через формування ефективної системи державної підтримки наукової та інноваційної діяльності, так і шляхом заохочення недержавних інвестицій. Успішне протистояння викликам глобалізації, успішний перехід до економіки та суспільства знань, зберегаючи при цьому передові позиції у світі в економічній, науковій, технологічній та соціальній сферах можливе за рахунок дотримання високої інноваційної динаміки та виходу на рівень передових світових технологій.

За рівнем витрат, це 2,5% ВВП, на науково-дослідні та експериментально-конструкторські розробки (НДЕКР), Німеччина посідає одне із провідних місць серед економічно розвинутих країн. Проте більшість галузей економіки та підприємств, передусім це стосується провідних німецьких корпорацій, самостійно вкладають вагомі інвестиції у розвиток наукової та інноваційної діяльності. Широко використовується й можливість фінансування НДЕКР за рахунок відповідних програм і фондів ЄС.

Ухвалена урядом у 2006 р. Стратегія розвитку Німеччини у сфері високих технологій стала важливим кроком у напрямку вдосконалення нормативно-правового забезпечення, організації та функціонування національної інноваційної системи.

Стратегія визначає сімнадцять пріоритетних сфер інноваційного та технологічного розвитку країни, які відповідають визначним національним інтересам та містять значний науковий та економічний потенціал (енергозбереження, захист довкілля, охорона здоровʼя, безпека, підвищення мобільності, біо-та нанотехнології, новітні матеріали для виробництва тощо). Для кожної з пріоритетних сфер підготовлено графік реалізації заходів з покращення рамкових умов діяльності та надання необхідної фінансової підтримки з боку держави. Координатори реалізації Стратегії на федеральному рівні - Міністерство освіти і досліджень та Міністерство економіки і технологій, якім відводиться ключова роль у державній системі підтримки інноваційної діяльності.

Складовою частиною загальнодержавної системи підтримки наукової та інноваційної діяльності є й широко розгалужена мережа державних і публічно-правових науково-дослідних закладів різного спрямування, що фінансуються за рахунок федерального та регіонального так званих «земельних» бюджетів. До них належать інститути, обʼєднані у наукові товариства, які орієнтовані, насамперед, на прикладні дослідження на замовлення державного і приватного секторів економіки.

Велику увагу в ФРН приділяють всебічному сприянню поглиблення процесів розробки та комерціалізації інновацій, а саме: практичної співпраці між наукою та реальним сектором економіки, розширенню мереж кооперації та обʼєднань потенціалу науково-дослідних установ і компаній через створення інноваційних союзів і кластерів; інвестування у сферу наукової й інноваційної діяльності та, водночас, поєднання інвестицій з науковим потенціалом університетів, науково-дослідних інститутів: технопарки, інкубатори технологій, інноваційні центри та їхні аналоги, які почали успішно розвиватися набагато раніше.

Головною метою державних програм підтримки інноваційної діяльності є розділення ризиків з компаніями або організаціями, які займаються впровадженням інновацій. Забезпечення посилення конкурентних позицій підприємства в країні та за її межами й підвищення ефективності його діяльності, за рахунок впровадження нових товарів і послуг, - головна умова отримання державної підтримки.