Тема 9. Методи нематеріальної мотивації трудової діяльності

Першочерговою потребою людини було задоволення найнеобхідніших матеріальних потреб. Згодом вона стала працювати, щоб задовольнити різноманітні потреби не лише матеріального характеру. В країнах з розвинутою економікою, як слідчать результати досліджень не більше 45 % працівників віддають першість матеріальній винагороді. Частка тих, хто віддає перевагу нематеріальним мотивам за останні роки різко зросла. Від 60 % (Данія) до 90% (Ірландія) респондентів на перше місце поставили не високу заробітну плату, яка забезпечує високий добробут, а роботу з колегами, які подобаються, та виконання важливої роботи, яка дає відчуття творчості.

Постійні зміни в структурі, ієрархії мотивів слід розглядати як об’єктивну закономірність, властиву сучасним економічним системам. До чинників трансформаційних процесів , що відбуваються в мотивації трудової діяльності, належать:

а) зміни в структурі та якості сукупної робочої сили;

б) зміни у змісті праці;

в) зміни в матеріальному стані працівників і в цілому в якості їхнього життя;

г) вичерпання резервів підвищення ефективнисті праці за рахунок фізичних можливостей людини.

Реакцією на зміну в структурі мотивів стало виникнення чисельних сучасних концепцій. Ці концепції під назвами теорій “якості трудового життя”, “збагачення змісту праці”, “ гуманізації праці”, „співучасті трудящих” декларують необхідність нових підходів до підвищення соціальної та виробничої активності працівників, які передбачають розробку та впровадження в господарську практику:

а)програм гуманізації праці;

б)програм професійно-кваліфікаційного розвитку робочої сили;

в)нетрадиційних методів матеріального стимулювання (індивідуалізація заробітної плати, участь працівників у прибутках, плани групового стимулювання, право працівників на придбання акцій на пільгових умовах тощо);

г)програм широкого залучення трудящих до управління виробництвом;

д) планування кар’єри;

е) регулювання робочого часу тощо.