Тема 3. Процесуальні теорії мотивації праці

Змістові теорії, як було визначено вище, базуються на тому, що поведінку людей визначають потреби і пов’язані з ними чинники. Процесуальні теорії мотивації не заперечують впливу потреб на поведінку людей, однак вважають, що остання визначається та формується не тільки під впливом потреб. Згідно з процесуальних теорій мотивації поведінка людини є також функцією її очікування та сприйняття. Вони аналізують, як людина розподіляє зусилля для досягнення певних цілей і як вибирає конкретний вид поведінки.

Працівник, усвідомивши завдання і можливі винагороди за їх виконання, співвідносить цю інформацію зі своїми потребами, можливостями, готовністю зробити необхідні зусилля та вибирає для себе певний вид поведінки, після чого прагне досягти визначених за кількісними і якісними показниками цілей.

За конкретних обставин поведінку людини пов’язано з аналізом кількох можливостей. Від того, чому людина віддає перевагу, залежатиме те, як вона себе поводитиме і яких результатів досягатиме. Людина має вірити, що вибраний нею тип поведінки справді приведе її до бажаної мети.

Розглянемо найбільш відомі процесуальні теорії мотивації: теорію очікувань, теорію постановки цілей, теорію справедливості та концепцію партисипативного (спільного) управління.