Теорія набутих потреб МакКлеланда

Теорія набутих потреб МакКлеланда пов’язана з вивченням і описуванням впливу співучасті і потреби владування. Ці потреби, якщо вони достатньо сильно присутні у людини, замітно впливають на поведінку людини, змушуючи його докладати зусилля і здійснювати дії, які повинні привести до задоволення цих потреб. Ці потреби він розглядає як набуті під впливом життєвих обставин, досвіду і навчання.

Потреби досягнення проявляються у прагненні людини досягти цілей, які перед ним стоять, більш ефективно, ніж він робив раніше. Люди з високим рівнем потреби досягнення більше намагаються самостійно ставити цілі, робити помірно ризиковані рішення і чекають термінового зворотного зв’язку від здійснених ними дій і прийнятих рішень. Їм подобається приймати рішення, відповідати за рішення задач і брати на себе персональну відповідальність. Ті суспільства, де висока потреба досягнення, мають розвинуту економіку. Але часто люди з високою потребою досягнення не досягають високого рівня в управлінській ієрархії, так як на верхніх управлінських рівнях необхідно приймати більш ризиковані рішення і ставити більш високі цілі.

Потреба співучасті проявляється у виді прагнення до дружніх відносин з навколишніми. Такі люди намагаються установити і підтримувати добрі відношення, прагнуть отримати підтримку і відзначення з боку співпрацівників, занепокоєні тим, що про них думають інші. Для них дуже важливим є те, що вони комусь потрібні, що їх друзі і колеги не байдужі до них і до їх дій.

Потреба володарювання також є набутою, розвивається на основі навчання, життєвого досвіду і полягає в тому, що людина прагне контролювати ресурси і процеси, які відбуваються навколо. Основною направленістю даної потреби є прагнення контролювати дії людей, впливати на їх поведінку, брати на себе відповідальність за дії і поведінку інших людей. Потреба володарювання має два полюса: прагнення мати як можна більше влади, контролювати все і всіх або прагнення повністю відмовитись від будь-яких домагань на владу, бажання повністю запобігати таких ситуацій і дій, які пов’язані з необхідністю виконувати функції володарювання.

Особи з високою мотивацією володарювання можуть бути поділені на дві групи. Першу групу складають ті, що прагнуть до влади заради володарювання, їх приваблює сама можливість командувати іншими. Інтереси підприємства для них відходять на другий план і навіть втрачають сутність.

До другої групи відносяться особи, які прагнуть до отримання влади заради тог, щоб добиватись рішення групових задач. Потреба володарювання для них – це не прагнення до владного самоствердження, щоб задовольнити своє марнославство, а прагнення до виконання відповідальної роботи, пов’язаної з керуванням, розв‘язанням організаційних задач тощо.

Вказані потреби не виключають одна одну і не обов’язково розташовуються ієрархічно, як у Маслоу. Але необхідно приймати до уваги їх взаємодію при аналізі мотивації людини, при аналізі поведінки і розробки методів управління людиною.