Елементи теоретичного креслення

По теоретичному кресленню розраховують елементи теоретичного креслення. Їх ще називають гідростатичними елементами або гідростатичними характеристиками. Вони потрібні для розрахунків посадки і початкової остійності судна.

На кожне судно видається завірена інспектором Регістру, який здійснює нагляд за станом судна, «Інформація про остійність для капітана» (на англійській мові “Stability booklet”). Там для заданої осадки d наведені наступні гідростатичні характеристики:

Δ – водотонажність в т в морскій воді з γ = 1, 025 т/м³;

V – водотонажність в т в прісній воді з γ = 1, 000 т/м³;

q або ТРС – число тон на 1 см осадки;

МТС – момент, який диферентує на 1 см в тм/см;

LCB (Xc) – абсциса центра величини в м;

LCF (Xf) – абсциса центра площі ватерлінії;

KMТ (Zm) – апліката метацентра в м.

В наш час, дякуючи комп’ютерам, розробляють не «Теоретичне креслення», а «Математичну модель корпусу судна», яку використовують при виконанні робочих креслень корпусу і виготовлені деталей та секцій при будівництві суден. А також при ремонті. За допомогою математичної моделі виконують всі необхідні розрахунки. При бажанні після відповідної команди принтер може вирисувати «Теоретичне креслення судна».

Окрім теоретичного креслення уявлення про форму корпусу судна дають співвідношення головних розмірів і коефіцієнти повноти.

Основні співвідношення головних розмірів: L/B, B/d, D/d, L/D.

В сучасних водотонажних суден співвідношення L/B змінюється від 3 до 10. Для буксирів та криголамів це співвідношення менше, для контейнеровозів, військових кораблів – більше.

Співвідношення B/d змінюється від 2 до 5. Чим більше це число, тим остійність судна краща.

Співвідношення L/D впливає на загальну міцність судна – чим воно менше, тим судно міцніше.

Коефіцієнт загальної повноти

δ = V/L·B·d,

де V – об’єм підводної частини корпусу.

Чим більший цей коефіцієнт, тим судно тихохідніше. Для плавучих доків δ =1, для танкерів, балкарів δ = 0,8-0,85.

Коефіцієнт повноти площі ватерлінії

ά = S/LB,

де S – площа КВЛ.

Чим більший цей коефіцієнт, тим судно тихохідніше. Для плавучих доків ά =1, для танкерів, балкарів ά = 0,85-0,90.

Приклад 2.1

Обчислити коефіцієнт повноти площі ватерлінії та коефіцієнт загальної повноти суховантажного судна “TIMBER NAVIGATOR” при осадці d=7,2 м.

Головні розміри судна (див. Додаток А):

довжина між перпендикулярами L =112,29 м;

ширина судна B = 15,9 м.

Згідно «Гідростатичних характеристик» судна при осадці d = 7,2 м:

число тон на 1 см осадки q =17,65 т /см;

об’єм підводної часини V=10955 м³.

Число тон на 1 см осадки q =0,01 γ S = 0,01025 S,

де S – площа ватерлінії в м².

Коефіцієнт повноти площі ватерлінії

α =

Коефіцієнт загальної повноти

δ =