Сутність і поняття управлінського рішення
Кафедра економіки підприємства
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни:
«ОБГРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНь І ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ»
Укладач:
к.е.н., доцент Кабаченко Д.В.
Дніпропетровськ
ДВНЗ «НГУ»
ЗМІСТ
Тема 1 | Характеристика господарчих рішень | |
Тема 2 | Методичні основи підготовки господарчих рішень | |
Тема 3 | Технологія розробки, прийняття та реалізації господарчих рішень | |
Тема 4 | Місце і функції прийняття рішень в системі менеджмента організацій | |
Тема 5 | Системний аналіз і методи дослідження операцій (ІСО) | |
Тема 6 | Методи математичного програмування і планування | |
Тема 7 | Види ризиків та їх загальна характеристика | |
Тема 8 | Кількісні та якісні методи оцінки ризиків | |
Тема 9 | Ризик-менеджмент як система оцінки і управління ризиком | |
Тема 10 | Взаємозв’язок ризику і доходності бізнесу |
Тема 1. Характеристика господарчих рішень
Сутність і поняття управлінського рішення
Ухвалення рішення — складова частина будь-якої управлінської діяльності. Якщо в побуті людина найчастіше приймає ті чи інші рішення часто інтуїтивно, спонтанно, а іноді й обдумано, з розрахунку, то в керуванні виробництвом, організацією поняття рішення носить більш систематизований характер.
Ухвалення рішення — складова частина функції будь-якого керівника. Менеджером людину можна назвати тільки тоді, коли вона приймає які-небудь організаційні рішення і реалізує їх через підлеглих йому людей. Чим вище якість прийнятих рішень, його раціональність і обґрунтованість, чим краще забезпечення його реалізації і саме виконання, тим ефективніше працює менеджер і організація. Звідси випливає необхідність вивчення основ правил, прийомів і наукових методів розробки рішень і їхньої реалізації.
Перш ніж перейти до процесу вивчення теорії ухвалення рішення і її практичної реалізації, мабуть, буде правильним визначитися з основними термінами і самою сутністю управлінських рішень.
У загальному випадку поняття «управлінське рішення» найчастіше вживається як обміркований намір, потреба зробити що-небудь на основі усвідомлення і постановки цілей, а також шляхів їхнього досягнення при виникненні тієї чи іншої проблеми.
Поняття «рішення» у науковій літературі трактується по-різному. Найчастіше воно розуміється і як процес, і як акт вибору, і як результат вибору [10].
Рішення як процес характеризується тим, що воно, протікаючи в часі, здійснюється в кілька етапів (підготовки, формування, прийняття і реалізації рішення). Етап прийняття рішень можна трактувати як акт вибору ЛПР за допомогою визначених правил. Рішення як результат вибору являє собою розпорядження до ДІЇ (план роботи, варіант проекту).
У зв'язку з цим представляється доцільним викласти поняття «управлінське рішення» у такий спосіб:
вибір рішення, тобто сам процес із усіма його елементами, аж до твердження його ЛПР;
прийняте рішення — результат дій (факт, що здійснився) ЛПР, що є законом для підприємства і підлягає виконанню.
Людина протягом дня приймає десятки і сотні різних рішень: у побуті, особистих відносинах, виробництві, бізнесі, але далеко не всі вони є управлінськими.
Управлінське рішення приймається керівником і спрямоване на підлеглий йому колектив, що, будучи об'єктом керування, здатний і зобов'язаний його виконати в точній відповідності з установленими правилами.
Розробка управлінського рішення зв'язана з великим обсягом необхідної інформації, її аналізом, на основі якого ставиться мета і розглядаються найбільш кращі варіанти (альтернативи) її досягнення.
У загальному випадку управлінське рішення характеризують наступні ознаки:
· можливість вибору єдиної дії з безлічі альтернатив (якщо
немає альтернатив, те немає і вибору, а виходить, і немає
рішення);
· наявність мети — безцільний вибір не вважається рішенням;
· необхідність вольового акту ЛПР при виборі рішення, тому що ЛПР формує рішення через боротьбу думок і мотивів.
Управлінське рішення — це творчий процес, у якому певним чином поєднуються тверезий математичний підхід, логіка, психологія, емоції, воля, мотивація, інтереси і функціональні обов'язки керівника того чи іншого рангу. З огляду на останнє, варто мати на увазі, що ЛПР повинен приймати тільки ті рішення, що знаходяться в рамках його повноважень і відповідно до наявних в нього ресурсів. Якщо питання вимагає додаткового узгодження з вищестоящими організаціями чи упирається у виділення додаткових ресурсів, управлінське рішення по ньому приймати передчасно.
Ще на стадії формування управлінського рішення керівник повинен подумати про необхідність і доцільність його прийняття.
Чи можна взагалі від нього відмовитися? Чи будуть витрати на розробку рішення сумісні з майбутнім ефектом? Необхідно пам'ятати, що будь-яке управлінське рішення повинно бути спрямоване, у першу чергу, на досягнення життєво важливих цілей організації, що очікують свого здійснення.
Якщо результати управлінського рішення не будуть очевидними і вимірними, то виникає непевність і сумніви в оцінці реально досягнутого. Для того, щоб прийняте рішення було успішно реалізоване, необхідно враховувати наступне:
· виконання управлінського рішення повинно доручатися
такому виконавцю, що має належну кваліфікацію, зацікавленість і можливість виконати доручену справу краще інших (не завжди можна доручати виконання того чи іншого рішення за принципом займаної посади);
· виконання управлінського рішення повинно доручатися
такому працівнику, що одержує досить необхідну інформацію (чи релевантна інформація для виконання розробленого рішення, повинна направлятися тому, кому доручається його виконати);
· виконання управлінського рішення повинно доручатися
тому виконавцю, що може реально його виконати в необхідний
час і з високою якістю. Тут необхідно пам'ятати закон Максимена: «...завжди бракує часу, щоб виконати роботу як треба, але завжди знаходиться час для того, щоб її переробити» [17].
Таким чином, управлінське рішення являє собою результат складної системної діяльності людей за допомогою послідовних ітераційних процесів і повинно відповідати функціям організації за розв'язуваними нею завданнями.
Дата добавления: 2015-09-21; просмотров: 785;