Сутність економічного аналізу проекту

Економічний аналіз проектудозволяє визначити, наскільки даний проект сприяє досягненню мети національної економіки, а також наявність альтернативних варіантів досягнення тих же найбільших вигод при найменших витратах.

Мета економічного аналізу- оцінка відповідності проекту його економічному середовищу, яке регламентує розподіл доходів, обмеження або стимулювання виробництва і реалізації, і безпосередньо впливає на фінансову здійсненність проекту.

Базова концепція економічного аналізу проекту- альтернативна вартість (відповідно до якої необхідно вибрати якнайкращий варіант використання ресурсів проекту).

У процесі економічного аналізу проекту визначають його економічну цінність.

Економічну цінність проектувизначають на основі очікуваних витрат і вигод, які повинне одержати суспільство у разі його реалізації.

Оцінка економічної цінності проекту припускає встановлення:

- впливу результатів проекту на розвиток національної економіки (економічної привабливості);

- оцінки використаних ресурсів і результатів проекту за цінами, які відображають їх справжню цінність для національної економіки (тіньове ціноутворення);

- прямого впливу проекту на економіку країни (зміна попиту і пропозиції, проблеми зайнятості, економічної ситуації і т.д.) і непрямого впливу результатів проекту (створення нових виробництв, галузей, використання недовантажених потужностей).

Вибираючи проект необхідно відповісти на питання:

- яким буде чистий економічний дохід проекту?

- хто користуватиметься цим доходом?

- який доступ споживачів проекту до доходу?

Фінансові результати проекту несуть на собі вплив не тільки економіки підприємства, але й економіки суспільства, у якому реалізують проект. Крім того, сам проект може впливати на суспільну економіку: країни в цілому, чи регіону певної території. Тобто виникає необхідність оцінки взаємодії проекту й економіки чи країни, а саме, — ступеня ефективності проекту для суспільства. Це завдання виконує економічний аналіз.

Таким чином метою економічного аналізує визначення

- по-перше, сприятливість даного проекту здійсненню цілей розвитку національної економіки,

- по-друге, існування альтернативних шляхів досягнення таких само економічних вигід з меншими витратами

Прогнозовані фінансові вигоди й витрати є основою для визначення економічних вигод і витрат, для переходу від фінансового аналізу до економічного необхідно здійснити ряд коректувань фінансових результатів. Істотне розходження між фінансовим і економічним аналізом стосується цін, що застосовують для оцінки проектних ресурсів і продукції. Ціни, використані в економічному аналізі, розраховують на основі значень альтернативної вартості для суспільства в цілому. Економічні й фінансові витрати завжди щільно взаємозалежні, але ніколи не збігаються. Щоб розглянути проект як з погляду суспільства, так і з погляду здійснюючого його суб'єкта, виявити, що виграють і програють сторони і, нарешті, визначити реалізованість проекту і його життєздатність, необхідно зіставити дані фінансового і економічного аналізу.

Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості - оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосу­вання, їх вартість повинна вимірюватися з погляду втраченої можливості займатися найкращим із доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів.

Альтернативна вартість.

Усі рішення повинні обиратися на основі зіставлення варіантів. Зупиняються на варіанті, який забезпечує найкращі результати на основі використання наявних ресурсів. При цьому відкидають проекти, які приносять мінімальний доход (прибуток) або такі, за якими отриманий розмір кредиту менше, ніж потрібно для завершення проекту. Потрібно враховувати, що в більшості випадків має місце обмежена кількість різноманітних видів ресурсів. Суть використання альтернативних витрат у тому, що прибуток отриманий в одному місці, принесе втрати у зв’язку з невикористанням ресурсів, у іншому. Тому необхідно виміряти чи не перевищують переваги від вкладення інвестицій в одному місці втратами в інших місцях

Граничні витрати.

Це різновид альтернативної вартості, її граничний розмір. Для покупця -- це максимальна ціна, яку він може заплатити за товар. Така ситуація стосується товарів, попит на які перевищує їх пропозицію. Розмір ціни в цьому випадку характеризує граничну корисність товару. З точки зору виробника її ще називають концепцією спадаючої вдачі. Вона показує, що дохід на одиницю витрат, об’єму виробництва падає. Знаходять її на основі точи беззбитковості, про що вже йшла мова в попередніх розділах.

Облік трансфертних виплат .

Трансфертні виплати полягають в передачі грошових засобів від одних суб’єктів іншим, переміщенні володіння товарами й послугами від одного елемента суспільства до іншого. Це гроші , які знаходяться в обігу, котрі не пов’язані з економічними витратами. Їх рух в основному не змінює розміру національного доходу. Тому при проведенні економічного аналізу проводять їх очищення , а в деяких випадках виключення з розрахунків .

Коригування викривлення ринкових цін

Ринкові ціни на товар не завжди відображають його справжню вартість. Вони викривляються як за рахунок внутрішніх, так і за рахунок зовнішніх факторів. До перших відносять податки, субсидії, зменшення дійсної вартості товару, державне регулювання, ринковий попит на нові товари, монополістичні тенденції, які збільшують їх дійсну вартість. Сюди ж входять різного роду соціальні аспекти. До зовнішніх факторів відносять: зміну курсів валют, митні збори і квоти , й інші. Для усунення вказаних викривлень використовують так звані “тіньові” ціни, які розраховують як припущену вартість витрат і прибутків від придбання й використання даного товару. Їх значення показують, який розмір ціни мав би місце при відсутності викривляючих факторів. Тому “тіньові” ціни називають ще розрахунковими або ефективними.

Вплив результатів конкретного проекту на розмір національного ефекту.

Для гармонійного розвитку національної економіки виникає необхідність в оцінці впливу проекту на економіку країни в цілому. У зв’язку з цим використовують макроекономічні показники, які характеризують рівень і динаміку соціально-економічного розвитку країни:

- обсяг національного доходу;

- приріст національного доходу в динаміці, який знаходять шляхом складання величини чистої продукції, отриманої окремими суб’єктами господарювання (у ринковій економіці до нього включають також вартість послуг);

- показник національного доходу розрахований на душу населення, який характеризує не тільки ступінь економічного розвитку країни, але й визначає міру добробуту людей, тобто поєднує національні й особисті інтереси;

- рівномірний розподіл економічної діяльності за регіонами;

- передбачувана економія національної валюти в результаті заміщення імпорту;

- можливе створення нових робочих місць;

- економічна диверсифікація й інше.

Найкращим визнають проект, який забезпечує максимальний розмір чистої продукції у порівнянні з іншими варіантами. Відповідні розрахунки з визначеним ступенем імовірності можуть виконувати і на попередній стадії вибору варіанта. Розмір чистого прибутку кореспондують з реальним показником національного доходу, характеризує його зміну в реальному виразі, враховує вигоди, які пов’язані з цілями національного розвитку.

На відміну від фінансиста, що оцінює проект, економіст визначає всі екстерналії (або побічні ефекти), які супроводжують проект. Під екстерналіями розуміють усі вигоди і витрати, які спричиняє проект і які не впливають на проект і тому їх не включають до фінансового аналізу. Побічні ефекти можуть бути як позитивними, так і негативними (табл.6).

Таблиця 6 - Типи побічних ефектів і їх наслідки

Простежити й змінити всі зовнішні ефекти практично неможливо, та й недоцільно. Проте треба прагнути виявити і виміряти найважливіші з них, а також розглянути їх якісний аспект.

Реалізація проекту може сприяти зниженню цін на споживчі товари й послуги (збільшення споживчого надлишку), ліквідації дефіциту будь-якого товару тощо.

Контрольні запитання

1. У чому полягає різниця між фінансовим і економічним аналізом?

2. Для яких проектів проведення економічного аналізу є необхідною умовою?

3. Яка різниця між розрахунками фінансових й економічних цін?

4. Відміна економічної привабливості й економічної ефективності.

5. Які основні етапи визначення економічної привабливості проекту?

6. Причини використання альтернативної вартості в економічному аналізі.

7. Поняття тіньового утворення, механізм визначення тіньових цін для окремих ресурсів проекту?

8. Охарактеризуйте методичний інструмент для визначення наявних вигід і витрат при проведенні економічного аналізу.

9. Поняття перевідного коефіцієнту (коефіцієнту перерахунку) й проблеми його використання.

10. Чому в оцінці економічної цінності проекту враховують трансфертні платежі, мультиплікативний ефект і споживчий надлишок?