Перелом основи черепа.

Перелом основи черепа здебільшого стається в ділянці середньої черепної ямки і супроводжується струсом чи забоєм головного мозку різного ступеня важкості.

При переломі основи черепа спостерігаються виражені ознаки ураження мозкового стовбура, включаючи розлади дихання та кровообігу. Характерним є ушкодження черепних нервів, здебільшого завиткового та лицьового. Ознаками перелому основи черепа є також витікання крові і ліквору з носа, вух, рота. Характерним є симптом «окулярів» і тривала втрата свідомості.

Ускладнення травм головного мозку.

Розрізняють ранні і пізні ускладнення травм головного мозку. Ранні ускладнення переважно виникають при відкритих ушкодженнях головного мозку в зв’язку з інфікуванням рани.

До ранніх ускладнень відкритих травм головного мозку відноситься

- витікання мозкової речовини з рани, для попередження якого необхідно обережно транспортувати хворого і дотримуватися правильного положення голови (рана повинна бути обернена догори),

- гнійний менінгіт, менінгоенцефаліт або абсцес мозку; для профілактики нагноєння потрібно терміново накласти асептичну пов’язку, своєчасно здійснити хірургічну обробку рани, а також одномоментно провести всі хірургічні втручання на черепі та мозку,

- травматичний делірій, який характеризується розладом свідомості, дезорієнтацією в просторі і часі, психомоторним збудженням та галюцинаціями.

До пізніх ускладнень травм головного мозку відносяться

- церебральний арахноїдит,

- травматична енцефалопатія,

- травматична епілепсія,

- невротичні стани з вираженим астенічним станом і вегетативно-судинною дистонією.