ЛЕКЦІЯ №1

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: Загальна симптоматика нервових хвороб. Основні принципи обстеження, діагностики та лікування хворих неврологічного профілю.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

У зв’язку з реорганізацією системи охорони здоров’я в Україні гостро постає питання про якісно нову підготовку медичних сестер. Як найближчий помічник лікаря в його повсякденній роботі медична сестра повинна мати більш глибоке уявлення про захворювання нервової системи, про вплив нервової системи на перебіг соматичних захворювань. Як найближчий помічник лікаря в його повсякденній роботі медична сестра повинна мати глибоке уявлення про захворювання нервової системи, про вплив нервової системи на перебіг соматичних захворювань. Медична сестра покликана чітко і з високою професійною майстерністю виконувати великий обсяг лікувально-діагностичних заходів, проводити реабілітаційні заходи, спрямовані на відновлення втрачених функцій. Саме тому середні медичні працівники повинні знати питання анатомії і фізіології нервової системи, основні симптоми та синдроми захворювань нервової системи.

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

Організацію неврологічної допомоги в Україні. Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Роль середнього медперсоналу в організації допомоги хворим. Анатомію і фізіологію центральної і периферійної нервової системи. Симптоматику нервових хвороб(рухові і чутливі розлади, симптоми ураження черепних нервів, мозочкові порушення), клінічні особливості патологічних синдромів. Етапи сестринського процесу, сестринську документацію, принципи обстеження неврологічних пацієнтів, сестринську діагностику, основні принципи лікування і догляду за неврологічними пацієнтами.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Введення в клініку нервових хвороб.

2. Спинний мозок, його анатомія, функції.

3. Головний мозок, його анатомія, функції.

4. Черепно-мозкові нерви.

5. Оболонки та кровопостачання головного та спинного мозку.

6. Рухові розлади, види, ознаки центрального і периферійного паралічів.

7. Чутливість, її види, типи чутливих порушень.

8. Симптоми ураження мозочка.

9. Симптоми ураження черепно-мозкових нервів.

10. Патологічні синдроми (паркінсонізму, бульбарний, менінгеальний, синдром підвищеного лікворного тиску).

11. Методика обстеження неврологічних хворих.

12. Основні принципи лікування неврологічних хворих.

13. Основні принципи догляду за неврологічними хворими.

Неврологія ( грецькою neuron – нерв, logos – наука) – вчення про нервову систему. Неврологія вивчає анатомію, гістологію, фізіологію нервової системи тощо.

Невропатологія– розділ неврології, який розглядає хвороби нервової системи і її роль в патології інших органів і систем організму. Ця наука складається з загальної частини (пропедевтики) і спеціальної. Перша присвячена вивченню методів дослідження нервової системи і ознак ураження її на різних рівнях, друга – безпосередньому вивченню хвороб нервової системи.

Нервово-психічне здоров’я людини завжди було основною метою медицини. Давні цілителі вважали, що без впливу на нервову систему не можна вилікувати від тілесних (соматичних) недуг. Особливо зростає значення нервово-психічного здоров’я у наш час, час бурхливих соціальних і економічних потрясінь, коли зростає захворюваність на неврози, збільшується кількість психогенних реакцій, росте частота психосоматичних захворювань – гіпертонічної хвороби, стенокардії, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, бронхіальної астми.

Важлива роль у наданні допомоги неврологічним хворим належить медичній сестрі. Її робота має деякі особливості. По-перше, рухові і трофічні порушення, розлади функції тазових органів, які часто спостерігаються у неврологічних хворих, створюють небезпеку розвитку вторинної інфекції, що вимагає від медичної сестри постійної уваги, великого терпіння і такту, ретельного своєчасного виконання призначень лікаря. По-друге, у деяких хворих спостерігаються різні порушення психічної діяльності: дратівливість, пригніченість, порушення пам’яті і мовлення, іноді – слабоумство. Тому медичній сестрі слід встановити з кожним хворим психологічний контакт, контролювати виконання ним призначень лікаря, справляти психотерапевтичний вплив на хворого, зміцнювати його прагнення одужати. Медичні сестри покликанні чітко і з високою професійною майстерністю виконувати великий обсяг лікувально-діагностичних заходів, проводити реабілітаційні заходи, спрямовані на відновлення втрачених функцій. Саме тому середні медичні працівники повинні знати питання анатомії і фізіології нервової системи.

Нервова система – це сукупність анатомічно і функціонально пов’язаних між собою нервових клітин з їхніми відростками.

Нервова система регулює діяльність усіх органів та систем організму, обумовлює їх функціональну єдність, здійснює зв’язок організму з навколишнім середовищем.

Розрізняють центральну і периферійну нервову систему. Центральна складається з головного і спинного мозку. Периферійна – це черепні нерви, спинномозкові корінці (рухові та чутливі), мішані спинномозкові нерви, сплетення та периферійні нерви до тулуба, кінцівок.

Структурною одиницею нервової системи є нейрон, який складається з тіла, дендритів та аксона. З’єднання між окремими нейронами називаються синапсами.У синапсі аксон одного нейрона вступає у зв’язок з тілом або дендритами іншого. За допомогою синапсів нейрони з’єднуються не тільки між собою, але й з робочими органами (наприклад, м’язами, залозами). У синапсах передача збудження здійснюється хімічними речовинами – медіаторами.

Відростки нервових клітин – нервові волокна –складаються з осьового циліндра, який проводить електричний імпульс, та жирової (мієлінової) й клітинної (шванівської – у волокнах периферійної, гліальної – у волокнах ЦНС) оболонок, які забезпечують електроізоляцію. Швидкість проведення збудження по нервовому волокну прямо залежить від товщини мієлінового шару. Найповільніше проводять збудження безмієлінові волокна.

В межах периферійної нервової системи нервові волокна утворюють нерви (рухові, чутливі, вісцеральні, змішані), а їх тіла - вузли (чутливі спинно- й черепномозкові та вегетативні).

Отже, нерв –це стовбур об’єднаних нервових волокон. В ЦНС скупчення тіл нейронів формують сіру речовину (за кольором на розрізі), а нервові волокна – білу речовину.