Основні ознаки та функції держави.

Ознаками держави є :

1. Наявність системи суверенної політичної влади (законодавчої, виконавчої, судової). Суверенітет держави означає, що держава володіє найвищою і необмеженою владою над внутрішніми суб’єктами в межах своїх кордонів, а інші держави повинні визначати це.

2. Територія. Держава нерозривно пов’язана з певною територією на яку поширюється її влада, а закони мають обов’язкову силу. Територія включає землю, надра, повітряний та водний простори. Як свідчить історія, саме територіальні претензії одних держав до інших спричинили численні конфлікти, які переросли у військові зіткнення.

3. Монополія на легальне застосування сили. Для цього держава створює спеціалізовані органи примусу, які використовує у ситуаціях, передбачених законом. Діапазон державного примусу простягається від обмеження закону свободи до фізичної ліквідації людини.

4. Наявність державної мови, якою визначається мова нації, котра складає більшість населення держави.

5. Апарат держави, тобто наявність системи органів, які здійснюють функції державної влади і управління, регулювання, контроль. Апарат, як правило, складається з представницьких органів (парламент, органи місцевого самоуправління та самоврядування), виконавчо-розподільчих органів (президент, уряд та його регіональні органи), судові органи, прокуратура, органи державного контролю.

6. Наявність національної правової системи. Кожна держава функціонує в межах визначеної правової системи.

Правова система держави закріплює санкціоновані державою нормативні регулятори суспільного життя, яким повинні підпорядкуватися усі суб’єкти і об’єкти політики.

7. Населення. Держава охоплює своїм впливом усіх людей, які перебувають у межах держави. Жодна особа не може існувати за межами держави і не підкорятися їй, бо приналежність до держави є суспільною необхідністю і регулюється правом. Тут проблема полягає в тому, що держави можуть складатися з однієї національності (це трапляється рідко) або бути багатонаціональними.

В умовах багатонаціональності зусилля влади спрямовані на те, щоб врегулювати конфлікти, які виникають між представниками різних національних груп. Міжнаціональні конфлікти ведуть до сепаратизму і навіть до розпаду багатонаціональних держав (колишні Югославія, Чехословаччина).

Не може бути держави без народу, але зворотна ситуація можлива: український народ в період царизму, єврейський народ до 1948 року, курди до цього часу.

Основний порядок організації життя держави і, зокрема, політичного устрою, закріплений в конституції більшості держав сучасного світу. Майже всі держави мають писані конституції (за виключенням, наприклад, Ірану, Саудівська Аравії, Бутану, Оману).

Конституція вважається ознакою держави.

В Україні Конституція була прийнята 28 червня 1996 року.

Зміни до Конституції України прийняти 8 грудня 2004 року. Україна трансформується у парламентсько-президентську державу.

Функції держави.

Під функціями держави розуміють основні напрямки її діяльності, які розкривають її соціальну сутність і призначення.

Внутрішніми функціями держави є :

- економічна (господарська) функція – держава як організатор та координатор економічних процесів;

- соціальна функція – держава як організатор соціального забезпечення громадян;

- підтримка законності та правопорядку – держава гарантує стабільний порядок у суспільстві та захищає суспільний лад від дестабілізації;

- встановлення норм, дотримання яких є обов’язковим для усіх юридичних та фізичних осіб і покликане забезпечити функціональну стабільність суспільства;

- законодавча;

- культурно-виховна та наукова;

- функція узгодження інтересів різних соціальних груп та індивідів, розв’язання соціальних конфліктів;

- фіскальна функція – збір коштів у вигляді податків для утримання державного апарату та фінансування соціальної сфери;

Зовнішніми функціями держави є :

- функція оборони та національної безпеки;

- розвиток відносин співробітництва з іншими державами;

- інноваційна функція (використання інтелектуальних досягнень, технологій інших держав тощо).

За часом виконання усі функції держави можна Темаити на тимчасові та постійні. Якщо тимчасові функції здійснюються лише на певному етапі існування держави (наприклад, під час війни, надзвичайних ситуацій), то постійні функції реалізуються протягом усього часу існування держави.

Функції держави, їхній зміст змінюється залежно від історичної епохи. Існують відмінності й у тлумаченні функцій держави у різних політичних теоріях.

1. Марксисти акцентують увагу на класових функціях держави.

2. На думку представників класичного лібералізму (І.Бентам, Б.Констан та інші), держава виконує виключно функції правового регулювання відносин між автономними, вільними громадянами і не повинна втручатися у економічну та соціальну сферу.

3. Представники соціального лібералізму (Д.Кейнс та інші) вважали, що держава повинна активно втручатися в економічне життя, виконувати фіскальну, соціальні функції (виконання соціальних програм).

4. Різноманітні концепції “плюралістичної демократії” (Г.Ласкі, М.Дюверже та інші) на перший план виводять владні функції держави, яка має виконувати роль координатора і арбітра між конкуруючими політичними силами, забезпечувати правові умови для більшої політичної конкуренції.

5. Неоконсервативні течії (тетчеризм, рейганізм) виступають за сильні політико-владні функції держави і проти економічної та соціальної функцій, які, на їх думку, породжують утриманську психологію та бюрократизацію суспільства.

Основними функціями мають бути створення гарантій для внутрішньої та зовнішньої безпеки, підтримка політичної та духовної єдності нації, формування національно-державницької свідомості.

Таким чином, держава виникає тоді коли при економічній, а відповідно соціальній диференціації політична влада набуває окремого апарату.

Держава - центральний інститут політичної системи до якого тягнуться інші політичні сили. Вона різниться від інших політичних інститутів найвищою концентрацією влади, суверенітетом, найбільшою формальністю, наявністю території, примусовістю, поруч виняткових прав на використання насилля, на прийняття загальнообов'язкових законів, на фіскальну політику стягнення податків.

В основі розуміння держави лежать такі поняття як форми правління державний устрій, соціальні функції, політичний режим.

Розвиток сучасної держави пов'язаний з одного боку, зі зростанням, посиленням позицій в суспільстві, що не підтверджує прогнозів про відмирання держави, з іншого боку, з передачею ряду її функцій влади самокерованим суспільним структурам.

Розвиток державності в Україні направлено на формуван­ня правової, соціальної держави.