Головні риси правової та соціальної держави

За діючою Конституцією (ст.1) Україна проголошується демократичною, правовою, соціальною державою. Зрозуміло, що це положення віддзеркалює якісний стан нашої держави, якого ми маємо досягнути у найближчі десятиліття ХХІ століття в процесі суспільного розвитку.

Правова держава – це суверенна, політико-територіальна організація публічної влади, яка базується на принципах поваги до особи й недоторканості її прав і свободи, верховенство права, дотримання закону.

Правова держава є системою органів та інститутів, які гарантують та охороняють нормальне функціонування громадянського суспільства.

Витоки ідеї правової держави є вже у працях античних мислителів. Платон писав, що державність можлива там, де панують закони, “де закон володар над правителями, а вони його раби”. На сторожі законів має стояти правосуддя. Платон зауважує, що будь-яка держава перестає бути такою, якщо немає належно організованих суддів. Хоча в розумінні Платона судова влада ще не є самостійною гілкою влади.

Ідейно-теоретичні підвалини концепції правової держави, які формувалися разом із поняттям громадянського суспільства, закладали Ш.-Л. Монтеск’є (концепція розподілу влади), Ж.-Ж. Руссо (ідея народного суверенітету), І.Кант (концепції держави як об’єднання людей, що підкоряються правовим законам) та інші.

Саме з іменем І.Канта пов’язують теорію правової держави. Висування, обґрунтування ним тези про те, що благо і призначення держави – у досконалому праві, у максимальній відповідності устрою та режиму держави принципами права, дали підставу вважати І.Канта одними із головних творців концепції правової держави. І.Кант постійно підкреслював необхідність для держави опиратися на право, узгоджувати з ним свої акції. Держава, яка не забезпечує прав і свобод, не забезпечує охорони позитивних законів, ризикує втратити довіру та повагу своїх громадян.

Верховенство народу, проголошене І.Кантом, обумовлює свободу, рівність, незалежність усіх громадян у державі. “Правова держава” І.Канта базувалася на принципі поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову. Громадяни мали такі три основні повноваження, як свобода, рівність, незалежність (в економічному плані).

Згідно з ідеєю правової держави громадяни можуть робити все те, що не заборонено законом, держава може роботи тільки те, що передбачено законом, правосуддя має бути незалежним і має ґрунтуватися на презумпції невинності. Для правової держави найважливішим є панування права у формі законів у взаєминах між державою та людиною.

Права людини мають мати пріоритет над правами будь-якої спільноти (нації, класу), а права нації мають бути пріоритетними над правами держави.

Правову державу характеризує багатопартійність, можливість легальної діяльності як правлячим, так і опозиційним об’єднанням громадян.

Вимоги нормативно-правових актів правової держави поширюються на діяльність усіх громадських і політичних інституцій, усіх громадян, усі сфери суспільства.

Будь-яка суспільна важлива інформація у правовій державі є доступною для громадян, а засоби масової комунікації – максимально незалежними. Основні риси правової держави зазначені у схемі. (Див. схему № 3).

Основні риси правової держави.

- Конституційна юрисдикція. Конституція – основний закон, усі інші нормативно-правові акти приймаються на її основі.

- Верховенство права.

- Розвинена і діюча система права і законодавства.

- Реально існуючий, а не лише задекларований, єдиний для всіх, обов’язковий правопорядок в державі, що забезпечує еволюційний розвиток.

- Парламентаризм.

- Розвинена виборча система, суверенітет народу.

- Життєздатність державного механізму до впливу на суспільство зверху, одержання інформації знизу, забезпечення зв’язків по горизонталі.

- Наявність гарантій дотримання права і законодавства.

- Пріоритет прав людини над правами держави.

- Розвинена правова культура.

- Поділ влади на виконавчу, законодавчу, судову.

- Орієнтація держави і права на людину як на найвищу цінність.

- Тісний зв’язок національного права з міжнародним.

- Суттєве зростання питомої ваги законів в загальній масі нормативних актів.

- Утвердження принципу людського виміру права.

Нові тенденції у розвитку сучасних держав.

Сучасні держави - політичний інститут постійно розвивається й вдосконалюється. У розвитку сучасної держави можна виділити декілька тенденцій:

- прагнення до створення справді демократичної правової держави;

- демократична обмеженість суверенітету держави, яка йде на зміну абсолютному суверенітету;

- децентралізація державної влади;

- інтеграція економічного і політичного життя (з одного боку); пожвавлення національних рухів, дроблення вже існуючих держав (з другого боку);

- прагнення мати власну ідеологію, здатну об’єднати суспільство;

- скорочення бюрократичного управлінського апарату і зменшення витрат на його утримання.