Підходи до розв’язання проблеми біологічного і соціального в психології.

1. Типологічний підхід,що спрямований на побудову типологій і моделей особистості.

Найбільш ранніми є вчення античних авторів (Гіппократ, Гален, Теофраст), що оформилися в фізіогноміку – вчення про зв’язок між зовнішністю людини і її характером.

Ця традиція була продовжена італ. психіатром Чезаре Ломброзо (1885-1909): припустив наявність анатомо-фізіологічних ознак, що спричиняє здійснення злочинів. Ч. Ломброзо розроблені “таблиці ознак” вродженого злочинця (приплющений ніс, низький лоб, рідка борода, високі вилиці).

Концепція сомато-психологічних типів нім. психіатра Ернста Кречмера, який виділив чотири типи конституційної будови людини.

Астенік (від гр. слабкий) (лептосоматік): тендітна будова тіла, високий ріст, довгі верхні і нижні кінцівки, видовжене лице, довгий ніс, у жінок – передчасне старіння.

Пікнік (від гр. товстий) – велика кількість жирової тканини, повнота, малий або середній ріст, кругла голова, коротка шия, широке лице.

Атлетик (від гр.. боротьба) – добре розвинена мускулатура, міцна будова тіла, високий або середній ріст.

Диспластик (dys – погано, platos – сформований): безформна будова тіла, його деформації.

Змішані типи: пікнічно-атлетичні, пікнічно-астенічні, астенико-атлетичні.

В залежності від будови тіла у людей виявляться певні психологічні особливості і різні типи емоційного переживання.