Короткий виклад новітньої історії розвитку земельно-орендних відносин

ЗКУ 1990 р. вже у первісній редакції запровадив (ст.ст.7,8) регулювання відносин щодо оренди землі. На виконання положень ЗКУ було прийнято низку підзаконних актів: ПКМ №197 від 17.03.1993 було визначено форму договору оренди землі, 23.04.1997 було прийнято УП «Про оренду землі». Проте орендні відносини відставали від потреб суспільства. Поступово сформувалася думка про доцільність розробки спеціального закону про оренду землі, в якому були б детально врегульовані земельно-орендні правовідносини.

Такий Закон було прийнято 08.10.1998, проте деталізація правового регулювання не справила позитивного впливу на відносини оренди землі. Закон з самого початку характеризувався низкою недоліків. По-перше, Закон передбачав обов’язковість нотаріального посвідчення договорів оренди землі незалежно від строку укладення та суб’єктного складу договірних відносин. Враховуючи, що за існуючими на той час правилами державне мито становило 5% від загальної суми договору, це «загнало» значну частину орендних відносин на селі «у тінь». Надто завищеними також були вимоги до кількості істотних умов договору оренди (їх було 8). Закон фактично забороняв суборенду (окрім несуттєвих винятків). Згодом у законодавчому порядку ставки державного мита були зменшені, а також було передбачено можливість укладати договори оренди на строк до 5 років у простій письмовій формі.

На виконання ЗУ «Про оренду землі» ПКМ №2073 від 25.12.1998 було затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі. Із набранням чинності ЗКУ від 25.10.2001 зазначений Порядок в основній своїй частині перестав застосовуватися як такий, що суперечить ЗКУ (зокр., в частині визначення суб’єкту реєстрації – місцевих рад), хоча формально постанова про його затвердження була визнана такою, що втратила чинність, лише у 2011 р. (ПКМ від 20.07.2011 №791).

Відмітки на договорі оренди землі про реєстрацію як сільською радою (у книзі записів реєстрації договорів оренди землі), так і підрозділом ДП «Центр ДЗК»

02.10.2003 ЗУ «Про оренду землі» було прийнято у новій редакції. Були зняті обмеження щодо суборенди, а також знято вимогу щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договорів оренди землі. Незважаючи на це, перелік істотних умов договору навіть розширився, а вимоги до його змісту стали більш жорсткими.

¹ Ільницька Н. Оренда як правова форма використання земель у сучасний період: поняття, особливості, юридична природа // Право України. – 2000. - №8. – С.61.