Поняття приватизації земельних ділянок

Ні в законодавстві, ні у правовій доктрині остаточно не усталилося єдиного розуміння (не кажучи вже про поняття) приватизації земельних ділянок. Існуючи точки зору можна умовно поділити наширокий та вузький підходи.

Широкий підхід передбачає розгляд приватизації як відчуження майна, що перебуває у державній (комунальній) власності, на користь фізичних та юридичних осіб. Саме таке визначення закріплене у ст.1 ЗУ «Про приватизацію державного майна», який відносить до об’єктів приватизації «земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації» (ч.1 ст.5). Виходячи із такого розуміння, викладені й норми ст.4 та ін. ЗУ «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва» (який також передбачає приватизацію земельних ділянок), деякі укази Президента України із земельних питань. Широке розуміння приватизації використовують у своїх працях, зокр., В.В. Носік, П.Ф. Кулинич² та ін. науковці).

За вузького підходу приватизація розглядається як безоплатне, одноразове (в межах встановлених норм) відчуження земельних ділянок державної та комунальної власності виключно громадянам (в такому розумінні приватизація буде розглядатися і у даному питанні теми).

Прихильником такого розуміння є В.І. Андрейцев³. Варіантом вузького розуміння приватизації є підхід, висловлений П.Ф. Кулиничем, який в одній з робіт розглядав як приватизацію лише безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок, раніше наданих в користування громадян⁴. Пізніше такий самий підхід використав М.В. Шульга⁵.

Проблема. Відповідно до ч.4. ст.116 ЗКУ, «[п]ередача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один разпо кожному виду використання» (виділення додане - А.М.). Постає питання: як співвідносити «одноразовість» приватизації із фактом приватизації земельних ділянок відповідно до попереднього ЗКУ? Закон обходить дане питання стороною, що дає підстави для повторної безоплатної приватизації. Спеціальні правила існують лише відносно земельних ділянок для ведення ОСГ: ч.6 ст.4 ЗУ «Про особисте селянське господарство» встановлює, що «[г]ромадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства».