Культурне життя поляків

Доба позитивізмустала періодом подальшої інтенсифікації культурного життя, посилення його демократичного змісту, залучення до культурних здобутків ширших верств населення. Суспільні зміни, які відбувалися на очах сучасників, не могли не викликати реакції інтелектуально-мистецьких кіл. Позитивістський світогляд, у якому значне місце посідали натуралістичні і прагматичні засади ставлення до життя, не витіснив зі свідомості більшості поляків національної мотивації. Реакція польського населення на національний утиск з боку урядів Росії та Німеччини пробуджувала громадську активність, сприяла згуртуванню різних верств на національній основі без огляду на державні кордони. Позитивістські ідеї "органічної праці" означали заміну формули порятунку нації через відновлення державності новою формулою "збереження нації" без державності.

Умови розвитку польської культури були різними. Якщо в Росії та Німеччині національна культура існувала, долаючи опір і перешкоди урядових структур, то в Галичині під владою Австро-Угорщини вона отримала сприятливі можливості для поширення. Але у всіх частинах, де проживало польське населення, в суспільній свідомості домінували позитивістські погляди, згідно з якими "не мрії, а праця потрібна вітчизні". Разом з тим творча інтелігенція критично оцінювала швидке поширення міщанських зразків збагачення і деморалізації, які йшли поряд із культом грошей. Б. Бялоблоцький 1884 р. у статті Пониження ідеалу виступив з критикою "міщанського ідеалу щастя",