Національний рух і повстання. було оголошено т.зв. Органічний статут для Королівства Польського, який передбачав автономію адміністративного управління

було оголошено т.зв. Органічний статут для Королівства Польського, який передбачав автономію адміністративного управління, формальне збереження певних громадянських свобод і навіть можливість створення в майбутньому певного представницького органу. Насправді статут ніколи не був запроваджений у дію. Уся влада в королівстві була зосереджена в руках намісника, яким став "переможець Варшави" фельдмаршал І. Паскевич, за що отримав титул "князя варшавського". При наміснику діяв уряд, Адміністративна рада, що складався з російських чиновників і служив посередником між намісником і Петербургом. Цивільна адміністрація була обмежена до мінімуму, а частина її функцій передана командувачам військових гарнізонів. У 1833 р. намісник оголосив в королівстві надзвичайний станстроком на 25 років. Спочатку зберігався адміністративний поділ на воєводства, а 1837 р. запроваджено поділ на губернії.

Царат жорстоко розправився з учасниками повстання і населенням. На королівство було покладено контрибуцію в розмірі 20 млн. рублів і обов'язок утримування російської армії. Населення було зобов'язане постачати рекрутів до російської армії, служба яких тривала 25 років переважно на Кавказі і в Азії. Видатних керівників повстання (П. Висоцького, В. Немойовського та ін.) було заслано на каторгу до Сибіру. Смертні вироки "за державну зраду" отримали видатні польські емігранти - А. Чарторийський, ИЛелевель, М. Мохнацький. У 1834 р. усе майно емігрантів і активних учасників повстання було конфісковане (2540 маєтків). Десятки тисяч рядових солдат були відправлені на безстрокову службу до російської армії. Цар наказав збудувати у Варшаві цитадель з постійним гарнізоном, який в будь-який момент міг піддати місто бомбардуванню. На терені королівства була розміщена 100-тисячна російська армія, побудовані фортеці в Модліні (Новоґеоргієвськ), Дембліні (Івангород).

Політика царату в Королівстві Польському була скерована на поступову інтеграцію з іншими землями імперії та русифікацію. У перші роки після повстання були закриті усі польські вищі школи - варшавський і віденський університети, кременецький ліцей, а також ТДН. Натомість 1834 р. відкрито російський імператорський університет св. Володимира в Києві. Зібрання варшавського університету, ТДН, Пулавського маєтку Чарторийських перевезено до Петербурга і Москви. У 1839 р. справи шкільної освіти були передані у відання російського Міністерства освіти й у школах запроваджено російську мову як окремий предмет. Через два роки було поширено російську монетарну систему (рублі та копійки) і російський кримінальний кодекс. Польська мова збереглася у школах і адміністрації. Система реакції і жандармського терору, яка діяла в королівстві аж до Кримської війни, отримала в літературі назву "ночі Паскевича".

Ще більш рішучими були заходи царату, спрямовані на обмеження польських впливів на теренах Литви, Білорусі та України.Поляки становили тут незначну частину населення, але були представлені найбільш освіченими верствами аристократії, шляхти, чиновників, інтелігенції. На Правобережній Україні з 5,2 млн. населення українських селян налічувалося 4,3 млн. (82 %), польської шляхти 410 тис. (7,8 %), євреїв 457 тис. (8,8 % ). У результаті спеціальних заходів царату 3 тис. маєтків польської шляхти були конфісковані і передані російським власникам. Але цього виявилося замало, оскільки безземельна і малоземельна шляхта становила найбільш сприятливий елемент для революційно-патріотичної агітації. Царські чиновники провели тут ревізію шляхетських титулів, внаслідок якої з 410 тис. польської шляхти 340 тис. (83 %) були позбавлені шляхетства та привілеїв, і прирівняні до селян. Усі польські школи і католицькі монастирі були закриті. 1839 р. ліквідовано греко-католицьку церкву в українських землях, а всіх уніатів змусили перейти у православ'я.

Разом з тим, царат, залишивши в руках великих землевласників маєтки і владу над кріпосним селянством, зберігши станові привілеї (звільнення від податків, служби в