Собівартість теплової енергії.
Теплова енергія може бути вироблена різними джерелами енергопостачання – паровими, водогрійними котельними, ТЕЦ, ГТЕЦ, трансформаторами теплоти, когенераційними установками.
Паливом для вказаних джерел може бути природний газ, мазут, вугілля, дизельне паливо, біопаливо, нетрадиційні види органічних палив, ядерне паливо.
Кожний вид енергії для кожного джерела вироблення енергії має свою індивідуальну ефективність використання палива, мірою якого є ККД (т) . Розрахункові формули для кожного були викладені в дисципліні “Джерела енергопостачання промислових підприємств”.
Повна собівартість теплової енергії визначається за формулою:
СТ/ЕΣ= СВт/е+ Сексплт/е+ Срентт/е(3.10)
де:
Сексплт/е–експлуатаційна складова собівартості теплової енергії, грн/Гкал. Визначається планово-економічним відділом електростанції в межах від 20 % до 30 % від паливної складової;
Срентт/е– складова рентабельності, грн/Гкал. Визначається відповідними нормативними документами в межах від 10 % до 20 % від паливної складової.
СВт/е– паливна складова собівартості теплової енергії, грн/Гкал. Визначається за ф-лою:
СВт/е = (bт / КУ.П) · Спал · 10–3 (3.11)
де:
bт – питома витрата умовного палива на відпущену від джерела теплову енергію, кг.у.п/Гкал. Визначається в межах від 168,0 кг.у.п/Гкал до 186,0 кг.у.п/ Гкал за формулою:
bт = 143/ ηт (3.12)
де:
143 – кореляційний коефіцієнт, що пов’язує між собою теплоту згорання умовного палива (7000 ккал/кг у.п) та співвідношення між (Гкал) та (ккал), див. розрах. ф-лу: 143 =1·10 6/7000;
ηе– ККД джерела електропостачання з відпуску теплової енергії, од.
Як свідчить структура формули (3.12), параметрами, на які можуть впливати спеціалісти з теплоенергетики з метою зменшення собівартості теплової енергії є два, а саме:
35. питома витрата палива на відпущену теплову енергію – bт, тобто, враховуючи структуру формули (3.12), що її визначає, це система ККД енергетичного обладнання;
36. закупівельна вартість палива, що використовується в енергоустановці, аналогічно використанню його для одержання електричної енергії.
Наприклад, для парової котельні спиртового заводу, яка має значення bтПК = 176 кг у.п/Гкал, і використовує природний газ, закуплений за ціною 4000 грн/ тис. м3, паливна собівартість відпущеної теплової енергії – СВт/естановить 612,2 грн/Гкал, див. розрахунок за ф-лою (3.11): СВт/е=176,0 / 1,15 )· 4000·10–3 = 612,2. повна собівартість відпущеної електроенергії – СТ/Е∑ становить 770,4 грн/Гкал, див. розрахунок за ф-лою (3.10): СТ/Е∑ = 612,2 + 97,0 + 61,2 = 770,4.
Інформація: Ціна теплової енергії на енергоринку для споживачів теплової енергії у м. Києві у 2012 р була:
- для споживачів комунально-побутового сектору – 168 грн/Гкал
- для споживачів, що фінансуються з держбюджету – 256,0 грн/Гкал
- для споживачів бізнес-структур – 560,0 грн/Гкал.
3.5. Співвідношення собівартості теплоти, одержаної з різних ПЕР.
Як відомо теплова енергія для потреб її споживачів може бути вироблена із палива і із електричної енергії.
Проблема вибору “сировини” для одержання теплової енергії набуває актуальності в сучасних умовах, коли теплопостачання може здійснюватись за різними бізнес-проектами в умовах поширення децентралізація теплопостачання.
Наприклад, опалення житлового будинку (масиву, району) – може здійснюватись від котельні, на якій спалюється природний газ, а може бути реалізовано із застосуванням електричної енергії (в проектах “тепла підлога”, “теплі стіни”).
Фахівцю з теплоенергетики потрібно володіти відповідним математичним апаратом для оцінювання цих пропозиції з позиції економіки енергозбереження. Тобто йому потрібно вміти визначати вартість 1 Гкал теплоти і через кількість закупленого і витраченого палива – Bτ, тис.м3/τрозр, і через кількість закупленої і витраченої електроенергії Wτ, кВт.год/τрозр,
3.5.1. Визначення вартості Гкал теплоти через закупівлю органічного палива.
Витрата палива – Bτ , м3/τрозр за певний термін часу – τрозр на одержання від джерела теплопостачання відповідної кількості теплової енергії – Qτ, Гкал/τрозр визначається за формулою:
Bτ = Qτ · 106· 4,2 / (ηтдж · Qнр) (3.13)
де:
4,2 - співвідношення між одиницями виміру енергії кДж і ккал;
106 – співвідношення між ккал теплоти і Гкал теплоти.
Примітка.
Прошу не плутати наведену формулу, з “навчальною” формулою, яку ви знаєте з дисципліни “Джерела енергопостачання промислових підприємств”: B = Q / (ηтдж · Qнр). Навчальна формула, з метою уникнення в своїй структурі коефіцієнтів, що корелюють розмірності параметрів і ускладнюють її практичний вигляд, використовує в якості теплоти теплову потужність Q, а не кількість теплоти Qτ, яка потрібна у реальних відносинах виробника і споживачів енергії.
Визначення вартості, наприклад, 1 Гкал теплової енергії, у разі використання для її одержання органічного палива (природного газу, вугілля, біомаси), визначається у такій послідовності:
1. відповідно, наприклад, τрозр = 1,0 (одна доба);
2. відповідно – Qτ = 1,0 Гкал/доб;
3. відповідно, для реального джерела відпущеної від парової котельні і одержаної споживачем теплоти - ηтдж = 0,90;
4. відповідно, для реального палива (природного газу) – Qнр = 7910 кДж/м3;
Таким чином, кількість палива, необхідного для котельні для вироблення 1-ї Гкал теплоти за добу становить, за формулою (3.13): Bτ1Гкал = 1,0 ·106 · 4,2 / (0,9 · 7910) = 590,0 м3/добу.
Тобто, для одержання однієї Гкал на добу теплоти від котельні, що має ККД – 0,9 потрібно закупити і витратити 590,0 м3 природного газу на добу.
Тобто, буде правомірним вираз для кількості природного газу, що витрачається на одержання 1-ї Гкал теплоти – Bτ1Гкал.= 590,0 м3/Гкал.
У разі закупівельної вартості природного газу – 3200 грн/тис.м3 – фінансові витрати на закупівлю газу для одержання однієї Гкал “газової” теплоти за добу становитимуть 1888грн/добу, див. ф-лу визначення: (590,0·3200·10–3 = 1888,0).
Тобто правомірною буде вартість 1-ї Гкал “газової” теплоти, одержаної від спалювання природного газу в котельній – 1888грн/Гкал.
Зрозуміло, що у разі одержання теплоти від дешевшого (у 2- 3 рази) палива, наприклад, вугілля, за ціною 1100 грн/т, але з меншою (на 60 %) теплотою згорання вартість 1-ї Гкал “вугільної” теплоти буде в 1,5 – 1,7 разів дешевша “газової”, тобто, на рівні 1100 грн/Гкал - 1260 грн/Гкал.
3.5.1. Визначення вартості Гкал теплоти через закупівлю електричної енергії і її ринкову вартість.
Витрата електричної енергії – Wτ, кВт.год/τрозр за певний термін часу – τрозр на одержання кількості теплової енергії – Qτ, Гкал/ τрозр, за той же термін часу від “електричного” джерела теплоти, тобто установки, що одержує теплоту безпосередньо із електричної енергії, наприклад, від електричного калорифера: визначається за формулою безпосереднього перетворення електроенергії в теплоту:
Wτ = Qτ · (106 /860) / ηте.дж(3.14)
де:
106 – співвідношення між ккал теплоти і Гкал теплоти;
860 – співвідношення між кВт.год і ккал;
ηте.дж – тепловий ККД електричного джерела теплоти (теплої підлоги, тепловентилятора), од.
Визначення вартості, наприклад, 1 Гкал теплової енергії, у разі використання для її одержання електричної енергії, визначається у такій послідовності:
5. відповідно, наприклад, τрозр = 1,0 (одна доба);
6. відповідно – Qτ = 1,0 Гкал/доб;
7. відповідно, для реального джерела теплоти (електрокалорифера) одержаної з електричної енергії - ηте.дж = 0,95;
Таким чином, кількість спожитої електрокалорифером електричної енергії для вироблення 1-ї Гкал теплоти за добу становить, за формулою (3.14): Wτ1Гкал = 1,0 · (106/860) /0,95 = 1224 кВт.год/добу.
Тобто, для одержання однієї Гкал на добу теплоти від електрокалорифера, що має ККД – 0,95 потрібно закупити 1224 кВт.год на добу.
Тобто, буде правомірним вираз для кількості електричної енергії, що витрачається на одержання 1-ї Гкал теплоти від “електричного джерела” – Wτ1Гкал= 1224 кВт.год/добу.
У разі закупівельної вартості електричної енергії – 1,0 грн/кВт.год фінансові витрати на закупівлю електроенергії для одержання однієї Гкал “електричної” теплоти за добу становитимуть 1224грн/добу, див. ф-лу визначення: (1224 · 1,0 = 1224).
Тобто правомірною буде вартість 1-ї Гкал “газової” теплоти, одержаної від використання електричної енергії – 1224грн/Гкал.
Зрозуміло, що у разі одержання електричної енергії від дешевшого джерела електропостачання, або одержання її за певними пільгами або преференціями щодо тарифів, вартість 1-ї Гкал “електричної” теплоти буде меншою.
Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 1733;