Співвідношення “паливної” та “електричної” вартості теплової енергії, відпущеної джерелами енергопостачання.
Для правильної орієнтації в питаннях використання “електричної” та “паливної” теплоти у напряму енергозбереження ви маєте відрізняти “ринкові” і “виробничі” вартості цих теплових енергій.
Ринкові вартості “електричної” та “паливної” теплоти – були розглянуті вище і їх співвідношення, враховуючи споживацькі фактори, практично рівноцінні. Ця інформація потрібна (і важлива) для ринку послуг теплопостачання.
Але для здійснення робіт з енергозбереження в державному масштабі об’єктами промисловості, тобто для економії ПЕР у сфері вироблення теплоти з електроенергії важливе значення має співвідношення “виробничої” вартості “ефектричної” теплоти енергії, тобто вартості “електричної” теплоти з урахуванням ККД джерела, від якого електрична енергія одержана – КЕС, ТЕЦ, ГТУ, ГТЕЦ, тощо.
Зрозуміло, що “виробнича” вартість електричної енергії на цих джерелах електропостачання буде значно вища за ринкову, оскільки на її ринкову вартість суттєво впливає 50 % отриманої енергоринком дешевої електричної енергії від АЕС.
Для швидкого визначення під час реалізації початкових етапів робіт з енергозбереження, співвідношення “виробничої” вартості теплової енергії, одержаної з палива– СГкалПал, грн/Гкал, і з “виробничої” електричної енергії– СГкалЕ, грн/Гкал, можна використовувати формулу:
СГкалЕ/СГкалПал = [1160·(bе / КУ.П)·СПалЕ ·10– 6] / [bт ·КУ.П) · СПалТ ·10– 3] (3.15)
де:
1160 – енергетичний еквівалент, кВт.год/Гкал;
bе – питома витрата умовного палива на відпущену від джерела електричної енергії електричну енергію, г у.п/кВт.год;
bт – питома витрата умовного палива на відпущену від джерела теплової енергії теплову енергію, кг у.п/Гкал;
СПалЕ – вартість палива, що використовується для одержання електричної енергії, грн/т (грн/тис.м3);
СПалТ/Е – вартість палива, що використовується для одержання теплової енергії, грн/т (грн/тис.м3).
Наприклад, співвідношення вартості теплової енергії, одержаної від КЕС (bе = 430 г у.п/кВт.год) та від парової котельні (bт = 178 кг у.п/Гкал) буде становити, за умови використання у обох джерел ідентичного палива – вугілля (КУ.П = 0,7) за ціною 900 грн/т становитиме – 2,8, див. розрахунок за ф-лою (3.15):
СГкалЕ/Е/СГкал Пал = 1160 (430/0,7) 900·10– 6 / (178/0,7) 900·10– 3 = 641,0/228,0 = 2,8
Тобто, з державного погляду, використовувати системи одержання теплоти з електричної енергії, виробленої в КЕС, що спалюють навіть дешеве органічне паливо – економічно не вигідно.
А от використовувати системи одержання теплоти з електричної енергії, виробленої в ТЕЦ, що спалюють дешеве органічне паливо, за умови позитивного висновку від техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) може бути економічно вигідним.
3.6. Вартість пари
В роботі з енергозбереження є необхідність у використанні поняття вартості однієї тони пари, що може бути енергоносієм.
Вартість однієї тони пари, як теплоносія – Спари1 т , грн/т пари, незалежно від її ентальпії та витрати, визначається за універсальною формулою:
Спари1 т = 0,001 · Ст/еΣ · ( іпари – βзв. конд·ізв. конд) / 4,19 (3.16)
де:
Ст/еΣ– вартість теплової енергії, теплоносієм якої є пара, грн/Гкал;
іпари – ентальпія пари, на вході до споживача теплоти, кДж/кг;
ізв. конд – ентальпія зворотного конденсату на виході від споживача пари, кДж/кг;
0,001 – коефіцієнт кореляції розмірностей;
4,19 – співвідношення одиниць виміру теплоти енергії, кДж/ккал.
Зручним для використання практичним висновком формули (3.16) є те, що вартість однієї тони пари приблизно вдвічі менша за вартість однієї Гкал теплоти, і навпаки, вартість однієї Гкал теплоти приблизно вдвічі вища за вартість однієї. тони пари.
Наприклад:
- у разі вартості теплової енергії від парової котельні 600 грн/Гкал, теплоносієм якої є гостра (перегріта) пара з ентальпією 2840 кДж/кг а зворотний конденсат у кількості 70 % від кількості одержаної пари має ентальпію 420 кДж/кг, то вартість гострої пари станивитиме 365 грн/т, (див. розрахунок: Спари1 т = 0,001 · · 600 · 4,19 / (2840 – 0,7 ·420) / 4,19 = 364.
Запитання для самоперевірки.
Сформулюйте перелік параметрів, що визначають собівартість електричної енергії, одержаної в КЕС.
Сформулюйте перелік параметрів, що визначають собівартість електричної енергії, одержаної в ГТУ.
Сформулюйте перелік параметрів, що визначають собівартість електричної енергії, одержаної в ТЕЦ з турбіною типу “П-...”.
Сформулюйте перелік параметрів, що визначають собівартість теплової енергії, одержаної в ТЕЦ з турбіною типу “П-...”.
Рекомендована література: [9].
Лекція 4.
Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 683;