Ініціація транскрипції генів рибосомної РНК

Система ініціації транскрипції РНК-полімеразою І виглядає значно простіше. Промотор кожного кластера генів рибосомної РНК (рис. 8) містить два елементи послідовності: кор-елемент у зоні стартової точки та UCE (Upstream Control Element) на відстані приблизно 100 пар основ від старту. Ініціація залежить від двох транскрипційних факторів: UBF (Upstream Binding Factor) і SL1,останній позначають іноді як TFIB.

Зв’язування UBF є передумовою ініціації, але цей фактор не має високої специфічності щодо елементів промотора: він зв’язується будь де в межах рибосомного кластера. Димери UBF містять у своїй структурі HMG-бокси, які сприяють вигинам ДНК. У результаті зростає імовірність наближення у просторі двох елементів промотора, з якими специфічно взаємодіє SL1. Цей фактор є аналогом фактора TFIID РНК-полімерази ІІ: він містить ТВР і певний специфічний набір асоційованих з ним факторів, від яких і залежить спорідненість SL1 до промотора рибосомного кластера. SL1 рекрутує до промотора РНК-полімеразу І, яка починає синтез попередника рРНК.

Отже, для РНК-полімерази І виконується та сама закономірність, що й для РНК-полімерази ІІ: незалежно від присутності чи відсутності ТАТА-боксу (який відсутній у промоторі RNAPI), ТВР має бути обов’язковим компонентом преініціаторного комплексу, сприяючи організації промоторної ДНК навкруг полімерази. Ця закономірність зберігається також і для РНК-полімерази ІІІ.

Рис. 8. Ініціація транскрипції РНК-полімеразою І.