Система показників рівня економічного розвитку регіону.

При аналізі розміщення продуктивних сил та регіонального розвитку використовують систему показників, різноманітність яких можна об’єднати у групи.

Натуральні показники обчислюються у фізичних одиницях виміру (площі, об’єму, потужності тощо). Ці показники є основними для визначення програмного завдання, внутрішньогалузевих і міжгалузевих зв’язків та пропорцій. За натуральними показниками складають матеріальні баланси. Часто використовують умовно натуральні показники, коли ряд видів продукції або робіт приводять на підставі властивості продукції до умовного вираження. Наприклад, при визначенні обсягів використання паливно-енергетичних ресурсів користуються одиницями умовного палива. А при аналізі використання різних видів мінеральних добрив у сільському господарстві їх масу виражають у перерахунку на 100% поживної речовини.

Вартісні показники вимірюються у грошовій формі за допомогою цін (поточних або базових) і тарифів. Це показники обсягу реалізованої продукції по економіці в цілому і в різних галузях, розмір валового національного продукту, витрати та доходи населення, обсяг роздрібного товарообороту тощо.

Кількісні показники характеризують абсолютні розміри, пов’язані з виміром величини сукупності об’єктів (елементів). Це обсяг виробництва, обсяг перевезень, чисельність населення тощо.

Якісні показники визначають рівень розвитку процесу, якісні особливості явищ, закономірності їх розвитку (ступінь використання суспільної праці, виробничих ресурсів, рентабельність підприємства тощо).

До техніко-економічних показників належать ті, які відображають рівень використання природних ресурсів, праці, а також дають змогу науково обгрнутувати розміщення галузей виробництва. Це праце-, матеріало-, енерго- і водомісткість виробництва, транспортабельність сировини і продукції тощо.

Працемісткість продукції визначається за часткою заробітної плати у собівартості готової продукції або за часткою трудових витрат (людино-годин) на одиницю готової продукції.

Матеріаломісткість виробництва – кількість матеріалів (сировини, електроенергії, палива), яка витрачається на виготовлення одиниці продукції.

Енергомісткість галузі визначається часткою паливних витрат у собівартості готової продукції. При цьому енергомісткість може розглядатися як електро-, тепло-, паливомісткість залежно від переважання того чи іншого енергоносія.

Абсолютні показники — економічні, вартісні або натуральні — характеризують загальні обсяги виробництва продукції, загальну кількість населення, обсяги наданих послуг тощо.

Для оцінки рівня соціально-економічного розвитку користуються відносними показниками, які представляють абсолютні показники у розрахунку на одну особу, на 100, 1000 або 10000 жи­телів; на одиницю площі тощо. Відносні показники також відображають питому вагу того чи іншого показника у загальній сукупності (наприклад, частка галузі за обсягом виробленої продукції у економіці, частка населення старше працездатного віку тощо).

Система основних загальноекономічних показників, які підлягають аналізу під час дослідження соціально-економічного розвитку, визначаються програмами і планами соціально-економічного розвитку господарства регіону і країни і підлягають статистичному обліку. Стеценко Т.О. наводить такі основні показники соціально-економічного розвитку регіону:

1. Середньорічна чисельність населення.

2. Чисельність працівників, зайнятих у економіці.

3. Валовий внутрішній продукт.

4. Обсяг продукції промисловості.

5. Виробництво товарів народного споживання.

6. Валова продукція сільського господарства.

7. Обсяг капітальних вкладень за рахунок усіх джерел фінансування.

8. Доходи місцевих бюджетів.

9. Видатки місцевих бюджетів.

10. Грошові доходи населення.

11. Обсяг роздрібного товарообороту.

12. Обсяг реалізації платних послуг населенню.

13. Обсяг експорту товарів.

14. Баланси основних видів промислової та сільськогосподарської продукції.

15. Середні ціни на основні види продукції.

Перелік цих показників може бути розширений залежно від мети і завдань, які ставить перед собою дослідник.