Оцінка результативності зовнішньої торгівлі України товарами за період 2007-2011 рр.

Причому за аналізований період країна поглибила свою участь у МПП,оскільки результативна ознака підвищилась на 9,2 п.п. Це пояснюється зростанням показників як експортної, так й імпортної квот. Варто зазначити, що значення останніх збільшилося переважно за рахунок нарощування вартості експортно-імпортних операцій. Більш швидке зростання імпорту (на 37,2%) ніж експорту (на 34,0%) призвело до продовження негативної тенденції до збільшення дефіциту торговельного балансу товарами. Незважаючи на те, що порівняно із 2009 р. у поточному році відбулося скорочення даної величини на 4081 млн. дол. США, однак по відношенню до 2006 р. від’ємне значення зовнішньоторговельного сальдо підвищилось на 61,5%. Певне зниження ступеня торговельної інтегрованості України і скорочення торгового дисбалансу у 2009 р. випливає із зменшення наполовину вартості експорту та імпорту товарів, що пояснюється наслідками світової фінансово-економічної кризи.

Аналіз географічної структури торговельного обороту України товарами дає підстави стверджувати, що наша держава протягом останніх п’яти років фактично змінила пріоритет інтегрованості від ринку ЄС до Росії. Якщо у 2006 р. питома вага останньої у взаємному товарообігу становила 27%, то вже на кінець 2010 р. вона зросла на 5 п.п. (див. рис. 3.2). На таку тенденцію вплинуло збільшення вартості імпорту з Росії на 8,4 млрд. дол. США через різке підвищення вартості цін на енергоносії (зокрема, природний газ).

Рис. 3.2.Географічна структура зовнішньоторговельного обороту України товарами, %

Станом на 2010 р. у товарній структурі експорту товарів з України продовжує домінувати сировинна продукція – чорні і кольорові метали та вироби з них (33%) або 17,3 млрд. дол. США (див. рис. 3.3). На другому місці по питомій вазі тут знаходяться продовольчі товари (19%). Машини, устаткування, транспортні засоби і прилади займають третю позицію у рейтингу найбільших статей вітчизняного експорту – 18%. Причому структурні зрушення, які відбулися за період 2006-2020 рр. демонструють ротацію другої і третьої позиції в експорті, що доводить певне послаблення конкурентних позицій нашої держави на зовнішніх ринках технологічної продукції. Хоча вартість експорту машин та устаткування за відповідний період збільшилась в 1,6 раза (із 5563 до 9183 млн. дол. США), проте темп зростання вивезення харчових продуктів був більш високим – 2,1 раза (із 4713 до 9935 млн. дол. США).

Рис. 3.3.Товарна структура експорту товарів з України, %

Близько 40% українського експорту чорних і кольорових металів знаходить свого споживача в країнах Азії, тоді як практично рівна величина – близько 33% продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини поставляється з нашої держави на азійські ринки та ринки країн СНД. У свою чергу ²/₃ вітчизняного експорту машин, устаткування транспортних засобів і приладів припадає на ринок держав Співдружності.

У структурі імпорту товарів в Україну найбільшу питому вагу станом на кінець 2010 р. становили мінеральні продукти – 34% (20707 млн. дол. США). Однак у 2006 р. домінуючу позицію тут займали машини, устаткування, транспортні засоби і прилади – 31% (13697 млн. дол. США).

Рис. 3.4.Товарна структура імпорту товарів з України, %

Такі структурні зрушення можна пояснити зростанням вартості імпортних енергоресурсів з Росії. Так, близько 87% мінеральних ресурсів ввозяться до України із держав СНД, зокрема Росії. У свою чергу, імпорт машин й устаткування переважно надходить із країн Європи, а саме 47,1%. Аналогічно більше половини продукції хімічної промисловості та понад 40% продовольчих товарів імпортується із європейських держав.