Особливості регулювання міжнародної торгівлі України в умовах СОТ

Протекціоністська складова зовнішньоторговельної політики України упродовж 2008-2011 рр. характеризувалася 27-ма протекціоністськими заходами, що вплинули на торгівлю із 93-а країнами-партнерами. При цьому 7 заходів відповідають принципам і правилам СОТ, 6 заходів потенційно можуть спричинити дискримінацію комерційних інтересів торговельних партнерів, і 14 заходів – з високою імовірністю дискримінують іноземні комерційні інтереси.

Зокрема, в умовах світової фінансової кризи з боку українського уряду застосовувались наступні протекціоністські заходи:

1) запровадження мораторію на підвищення тарифів залізничного транспорту, зниження цін на коксівне вугілля і скасування цільової доплати за газ з метою підтримки металургійної та хімічної промисловості України ( Постанова Кабінету Міністрів України №925 від 14.10.2008 р.). Ці заходи, за оцінками експертів GTA, створили дискримінаційні умови для 63 торговельних партнерів України за 136 тарифними лініями у семи економічних секторах;

2) запровадження вимог щодо ліцензування експорту деяких металів, таких як залізо, сталь, мідь і алюміній (23 грудня 2009 р.);

3) введення кількісних обмежень на імпорт сталевих труб безшовних обсадних та насосно-компресорних із зовнішнім діаметром не більше як 406,4 мм та сірників;

4) запровадження квот на експорт деяких видів сільськогосподарської продукції (жовтень 2010 р.);

5) введення нових правил оформлення експортних контрактів на деякі види сільськогосподарської і продовольчої продукції, які міжнародними експертами були інтерпретовані як запровадження дискримінаційних торговельних обмежень;

6) у 2011 р. в Україні діяло кількісне обмеження на ввезення цукру-сирцю тростинного у розмірі 267,8 тис. тонн згідно зобов’язань, взятих Україною при вступі до СОТ

Головні висновки протекціоністських заходів торговельної політики України період 2008-перша половина 2011 рр.:

- в екстремальних умовах світової фінансової кризи країни-члени СОТ, віддаючи пріоритет національним економічним інтересам, вдавалися до частих порушень принципу недискримінації, який є основоположним у функціонуванні цієї організації;

- домінуючими інструментами протекціонізму у період 2008-2011 рр. стали державна допомога, податкові пільги, захисні заходи та імпортні тарифи;

- торговельні обмеження по відношенню до України створюють значні перешкоди для розвитку зовнішньоторговельної діяльності вітчизняних компаній, проте оцінити їх у вартісному вимірі доволі складно. При цьому, великою мірою торговельні обмеження пов’язані із провідними торговельними партнерами – Росією та іншими членами СНД, ЄС і Китаєм;

Торговельна політика України виглядає доволі ліберальною на фоні таких даних: за період із середини 2008 р. до середини 2011 р. національним урядом запроваджено 14 заходів, які можна вважати дискримінаційними по відношенню до комерційних інтересів іноземних торговельних партнерів, тоді як проти України запроваджено 167 таких заходів, що майже у 12 разів більше. Більшість антикризових заходів в Україні традиційно має короткостроковий характер, натомість існує дефіцит стратегічно зорієнтованої політики розвитку національної промисловості та експортного потенціалу, що робить національну модель економічного розвитку уразливою до зовнішніх шоків та зменшує віддачу від інтегрованості у світову економіку.

Загалом експортна політика України спрямована на наступне:

1) забезпечення сприятливих умов для виходу країни на світовий ринок;

2) реалізація на світовому ринку товарів, з яких країна має порівняльні переваги;

3) підтримка вітчизняних експортерів і творців конкурентоспроможної продукції;

4) стимулювання змагальності вітчизняних підприємств із закордонними;

5) підвищення серійності вітчизняного виробництва конкурентоспроможної продукції з метою розширення її вивезення.

Для досягнення поставлених принципів в експортній політиці України необхідно реалізувати такі пріоритети:

1) орієнтація на експорт високоякісного прокату, металомісткої продукції, включаючи транспортні засоби, металорізні станки, комплектне обладнання, максимально можливе використання попиту на ці види продукції у країнах, що розвиваються;

2) розвиток експортної спеціалізації окремих видів сільськогосподарської продукції (пшениця, соняшник), переробної та харчової промисловості, сільськогосподарських машин і обладнання для харчової промисловості;

3) розвиток орієнтованого на світові ринки комплексу ракетного та авіаційного виробництва;

4) створення нового виробничого комплексу на основі галузей мікроелектроніки, виробництва побутової та комп’ютерної техніки;

5) виробництво та експорт наукомісткої продукції шляхом відродження і формування нових засад функціонування технопарків і технополісів.

Реалізація зазначених пріоритетів має змінити структуру експорту національної економіки України у сторону розвитку технологічних галузей і підвищити рівень її міжнародної конкурентоспроможності.

На відміну від експорту, оптимізація імпортної політики України має передбачати наступне:

1) проведення радикальної раціоналізації енерго- та матеріалоспоживання, поширення заощадливих технологій у виробництві та в побуті;

2) перехід на використання альтернативних імпортним енергоносіїв – сонячної, вітрової енергії, супутнього газу, метану вугільних шахт, етилового спирту;

3) збільшення розвідок та власного видобутку нафти й газу;

4) обмеження ввезення на територію України тієї продукції, яка заважає становленню молодих галузей обробної промисловості та тих сфер виробництва, які не встигли вчасно реформуватися та лише переходять на шлях ринкової діяльності;

5) запровадження ефективних механізмів антидемпінгових розслідувань і процедур стосовно тих іноземних фірм, які можуть бути звинуваченими у недобросовісній конкуренції;

6) розвиток альтернативних імпортним поставкам виробництв;

7) стимулювання інвестицій у розвиток тих галузей економіки, які у міжнародній конкурентній боротьбі програють через об’єктивний дефіцит у них фінансових ресурсів.

Питання для обговорення

1. Розкрийте поняття „міжнародна торгівля” та фактори, що впливають на розвиток міжнародної торгівлі.

2. Проаналізуйте фактори первинного порядку, що визначають торговельний профіль України. Які фактори вторинного порядку визначають торговельний профіль України?

3. Наведіть конкретні приклади міжнародної торгівлі на основі специфічних факторів виробництва.

4. Охарактеризуйте географічну структуру торговельного обороту України.

5. Порівняйте товарну структуру експорту та імпорту України.

6. Проаналізуйте протекціоністські заходи торговельної політики України в умовах СОТ.

7. Чим відрізняється міжнародна торгівля послугами від міжнародної торгівлі товарами?

8. Які механізми регулювання зовнішньої торгівлі послугами використовує Україна?

Лекція 4