Лекція 15. Державне регулювання ринкових відносин

При вивченні теми «Державне регулювання економіки: зовнішні ефекти й теорія суспільного вибору» необхідно сформувати знання щодо становлення держави як економічного суб’єкту, поняття зовнішніх ефектів, також засвоїти теорію суспільного вибору. Сформувати навички щодо аналізу інституту суспільних благ, процесу вияву переваг.

Необхідно зрозуміти, що держава наприкінці XIX століття стає безпосередньо економічним суб’єктом. Причиною цього є процес усуспільнення виробництва, на основі якого відбувається усуспільнення засобів виробництва. Це знаходить відображення у виникненні монополізму та державної власності.

Слід наголосити, що в неокласичній школі втручання держави у економіку розглядається з позицій теорії «фіаско ринку». «Фіаско ринку» пов’язують з явищами суспільних товарів, зовнішніх ефектів, асиметричної інформації, соціальним вибором щодо суспільного добробуту.

Необхідно засвоїти, що суспільні товари не мають властивостей ділимості й виключення. Тобто на ринку виробник не може виключити цей товар для тих, хто за нього не платить.

В аналізі впливу «зовнішніх ефектів» на «фіаско ринку» необхідно знати, що зовнішній ефект – це витрати або вигоди для окремих осіб або груп – якоїсь третій стороні, яка не бере участі у ринковій угоді.

Треба звернути увагу на визначення в літературі асиметричної інформації, та її форм. Асиметричну інформацію розглядають як ситуацію, за якої окремі учасники ринку володіють необхідною інформацією в достатньої мірі, в той час як інші, не володіють нею.

Треба розглянути різні ринки та форми асиметричної інформації. Такі ринки як ринок «лимонів», ринок страхових послуг необхідно розглянути з боку механізму асиметричної інформації. Слід розглянути роботу аукціонів у зв’язку з виникненням асиметричної інформації. Окремим питанням треба поставити питання про подолання асиметрії інформації.

Теорія суспільного вибору – це економічний аналіз прийняття рішень державою. В теорії суспільного вибору труднощі, з якими стикається суспільство при вияві переваги шляхом голосування. Автори пропонують концепцію «фіаско уряду», в якій певні характеристики державного сектору заважають ринку.

Необхідно розглянути «парадокс голосування» - тобто ситуацію, в якій суспільство не може чітко визначити ієрархію у своїх перевагах шляхом голосування.

Також треба розглянути ефект особливих інтересів і політичну ренту.

Окремою проблемою державного регулювання економіки є бюрократія. В неокласичної теорії державний сектор розглядають як менш ефективний, ніж приватний. Вважають, що в ринковій системі закладено чіткий механізм щодо ефективності функціонування приватної фірми – прибутки та збитки. На думку економістів, які є авторами «фіаско уряду», у уряду немає точного критерію, за котрим можна оцінювати ефективність державного сектору в економіці.

Необхідно звернути увагу на проблеми оподаткування, а також розподіл податкового тягаря. Важливо розглянути вплив розподілу податкового тягаря на ефективніст.