Нагромадження капіталу. Теорія капіталу.

План:

1. Перетворення грошей в капітал.

2. Робоча сила як товар. Вартість робочої сили.

3. Додаткова вартість та механізм його вираження.

4. Суть капіталу. Фактори, шляхи нагромадження капіталу.

5. Заробітна плата її форми та система.

6. Нагромадження капіталу. Безробіття, форми безробіття.

-1-

Історичними передумовами виникнення капіталу є товарне виробництво, розвиток товарного обміну, тобто, торгівлі. А відповідною історичною формою капіталу став торговий капітал. Він виник багато тисяч років тому, але згодом поширився на всі сфери економіки.

В умовах капіталізму відносини капіталу набули тотального капіталу, тому в економічній науці прийнято називати першу фазу розвиненого товарного виробництва – капіталізм.

Кінцевими продуктами товарного виробництва є гроші. Коли вони вступають у ролі звичайного посередника, то обіг можна записати формулою (товар – гроші – товар ) Т- Г-Т.

Зовсім інші відносини виникають тоді, коли гроші обертаються як капітал.

Капітал– самозростаюча вартість або вартість, яка приносить додаткову вартість, тобто дохід.

Формулу руху грошей як капіталу можна записати так:

Г- Т – Г' де Г ' = Г +ΔГ

Дана формула називається загальною формулою капіталу, тобто, приносити дохід гроші повинні за такою схемою незалежно від сфери їх функціонування.

- 2 -

Для того, щоб перетворити гроші в капітал, тобто отримати певний приріст, власник капіталу повинен знайти на ринку такий товар, споживча вартість якого може бути джерелом нової, додаткової вартості. Саме таким товаром є робоча сила людини.

Властивості даного товару розв’язують протиріччя загальної форми капіталу.

Умови перетворення робочої сили в капітал:

1. юридична-фактична свобода;

2. позбавлення прав власності на засоби виробництва.

За капіталізмом сформувався ринок товару – робоча сила.

Робоча сила як і будь-який інший товар має такі властивості:

· вартість;

· мінова вартість;

· споживча вартість.

Вартість робочої сили – це вартість засобів існування робітника та членів його сім’ї, що забезпечує відтворення робочої сили певної якості.

Правовий вираз вартості робочої сили – це ціна робочої сили, що виявляється у формі заробітної плати.

Фактори, що знижують вартість робочої сили:

1. зростання продуктивності праці;

2. залучення в суспільне виробництво жінок;

3. статева, расова, релігійна та інші форми дискримінації.

Фактори зростання вартості робочої сили:

1. зростання кваліфікованої робочої сили;

2. зростання інтенсивності праці;

3. зростання матеріальних та духовних потреб людини.

Таємниця “самозростання” грошей приховується у такій властивості робочої сили, як споживча вартість робочої сили.

- 3 -

Споживча вартість робочої сили – це здатність робітника створювати своєю працею нову вартість, причому більшу за вартість власної робочої сили.

Різниця між новоствореною вартістю і вартістю робочої сили утворює додаткову вартість (m).

Отже, виробництво – це не тільки процес створення споживчої власності, але і утворення нової.

Робітник в процесі виробництва не тільки відтворює вартість своєї робочої сили, але й утворює додаткову вартість.

Додаткова вартість – це різниця між новоствореною вартістю і вартістю.

Якщо позначити вартість робочої сили V, а додаткову вартість (m) то маємо вигляд V+m (новостворена вартість).

Аналіз процесу виробництва додаткової вартості поділяє робочий день на дві частини:

1. необхідний робочий час;

2. додатковий робочий час;

Необхідний робочий час – це частина робочого дня, протягом якого робітник створює еквівалент вартості своєї робочої сили (V), а праця, що витрачається протягом цього часу, називається необхідною працею.

Додатковий робочий час – це частина робочого дня, яка виходить за межі необхідного робочого часу. Праця, що витрачається протягом цього часу, називається додатковою працею. Додаткова праця утворює додаткову вартість(m), яку одержує роботодавець, власник капіталу.

Кількісна характеристика співвідношення вартості, яка створена додатковою і необхідною працею, визначається показником – норма додаткової вартості - m'.

додаткова праця додатковий робочий час

m'= ------------------------- х 100% = ----------------------------------- х 100%

необхідна праця необхідний робочий час

- 4 -

Безперебійне виробництво складає основу життя людей. Суспільство не може зупинити виробництво, так як воно не може зупинити споживання. Для того, щоб суспільне виробництво було безперебійним необхідне постійне відтворення його трьох взаємопов’язаних елементів:

1. відтворення засобів виробництва і матеріальних умов виробництва;

2. відтворення робочої сили;

3. відтворення суспільно-виробничих відносин.

Відтворення носить суспільний характер. Суспільство постійно відновлює матеріальні умови та процеси виробництва. Таким чином, воно відтворює об’єктивні економічні умови свого власного становища, умови існування загальної системи економічних відносин.

Інші фактори виробництва відтворюються залежно від типу відтворення.

Виділяють два типа відтворення:

· просте;

· розширене.

Просте економічне відтворення відбувається в незмінному розмірі факторів виробництва, додатковий продукт при цьому повністю вибуває з процесу виробництва.

ЗВ

Г – Т -- ….(В) … -- Т’ – Г + m → на споживання

РС

на відновлення

Г – гроші, ЗВ – засоби виробництва, РС – робоча сила, (В) – процес виробництва, Т – товар, m – додатковий продукт.

Розширене економічне відтворення передбачає постійне зростання масштабів виробництва і факторів виробництва.

ЗВ

Г – Т -- ….(В) … -- Т’ – Г + m → фонд споживання

↑ РС │

│______________________│

фонд нагромадження

Джерелом фінансування для нагромадження факторів виробництва є додатковий продукт (додаткова вартість), який ділиться на фонд споживання і фонд нагромадження.

Якщо джерелом розширеного відтворення є додаткова вартість, стає зрозумілим, що на темпи і розміри нагромадження впливають ті самі фактори і умови, які впливають на масу додаткової вартості і її розподіл.

До них відносять:

1. величину авансованого капіталу;

2. норму додаткової вартості, що склалася;

3. норму нагромадження або пропорцію, у якій додаткова вартість розподілена на капітал і дохід;

4. збільшення різниці між споживаним та застосовуваним капіталом.

Всі ці фактори тісно пов’язані, вони доповнюють один одного в досягненні мети щодо збільшення виробництва, додаткової вартості як джерела нагромадження.

-5-

На поверхні економічних відносин заробітна плата виступає як плата за працю. Така видимість породжується тим, що найманий працівник одержує зарплату після завершення процесу праці і її величина змінюється разом із зміною тривалості робочого часу. Проте, це тільки зовнішня видимість явища, що приховує дно реального процесу – наявність експлуатації. Заробітна плата є грошовим виразом вартості або ціною робочої сили.

Сутність заробітної плати розкривається в формах і системах.

Існує дві форми заробітної плати:

1. почасова;

2. відрядна.

Почасова заробітна плата – це ціна робочої сили за певний час її функціонування. Для визначення почасової оплати застосовують погодинну ставку заробітної плати – ціна праці(зарплата за 1 год.), яка визначається як відношення денної вартості робочої сили до середньої тривалості робочого дня.

Ціна праці залежить від складності праці, яка виражається відповідним тарифним розрядом, тарифним коефіцієнтом, тарифною ставкою першого розряду.

Тарифна ставка – кількісна міра праці робітника першого розряду.

Сукупність тарифних ставок або кількісне співвідношення утворює тарифну сітку, яку складають тарифні коефіцієнти.

Почасова зарплата= ціні праці * кількість годин відробленого часу.

Відрядна або поштучна заробітна плата – оплата за кількість виробленої продукції.

Для визначення відрядної заробітної плати використовують розцінку– кількісна міра оплати за одиницю продукції.

Вона розраховується на основі ціни праці, тому можна вважати, що відрядна заробітна плата є перетвореною формою почасової заробітної плати.

ціна праці

Розцінка = ------------------------------

норма виробітку

Норма виробітку за одну годину визначається шляхом проведення хронометражу на робочому місці.

Відрядна заробітна плата = розцінка * кількості виробленої продукції.