Лекція 5,6. Ординалістська теорія поведінки споживача.

При вивченні теми студенти повинні засвоїти методологію аналізу поведінки споживача, яка запропонована представниками ординалістської школи неокласичної мікроекономіки та оволодіти інструментами даного аналізу, сформувати навички щодо використання підходів ординалістів до трактування поведінки споживача. Необхідно закріпити навички щодо математичного аналізу загальної та граничної корисності блага з точки зору упорядкованості переваг.

Необхідно звернути увагу на дослідження засновників ординалістської теорії: Ф. Еджуорта, В. Парето, І. Фішера, Р. Аллена, а також на розробки Е. Слуцького, Дж. Хікса, П. Самуельсона та інших відомих економістів.

В ординалістській концепції корисність розглядається на основі упорядкування потреб з позиції їх важливості тобто переваг. Ця концепція є альтернативною до кардиналістської теорії. Слід відзначити, що при цьому ординалісти використовують апарат оцінювання граничної корисності, який запропоновано кардиналістами.

У ординалістському аналізі використовується інструментарій кривих байдужості, вигляд яких відображає норму заміщення в споживанні товарів, наприклад, товарів A й B ( , або ), які вперше використані Ф. Єджуортом у 1881 році, а також бюджетне обмеження споживача. Гранична норма заміщення (MRS) є визначенням альтернативної вартості.

Бюджетне обмеження (I=P_A*Q_A+P_B*Q_B) показує всі комбінації обсязів благ (Q), які можуть бути куплені споживачем при певному доході (I) та ринкових цінах (P).

Центральною темою ординалістської концепції є рівновага споживача. Під нею розуміють точку, у якій споживач максимізує корисність благ, які він споживає та при цьому знаходиться у рамках своєї байдужості. Тобто виконуються вимоги:

1) _;

2) I=p_A*Q_A+p_B*Q_B

при цьому споживач знаходиться у рамках своєї байдужості.

На самостійну роботу виводиться також питання щодо вибору робітника між дозвіллям та працею.

Крім того необхідно сформувати у студентів уявлення щодо зміни рівноваги споживача внаслідок зміни кривих байдужості споживача, а також його доходу й ринкових цін. Сформувати навички щодо аналізу зміни точки рівноваги споживача внаслідок зміни факторів, які зумовлюють рівновагу. Необхідно закріпити навички щодо математичного аналізу динаміки оптимуму споживача.

Зміни факторів, які зумовлюють рівновагу споживача, призведуть до зміни самої рівноваги – її характеру та її точки.

Треба звернути увагу на ефекти кривих «доход-споживання», «ціна-споживання».

Зміна доходу викличе паралельне зрушення бюджетної лінії : зростання доходу – зрушення вправо в гору; зменшення доходу - зрушення вліво в напрямку початку координат. При цьому ціни є незмінними. На основі зрушень бюджетної лінії за певних кривих байдужості виникає крива «дохід – споживання», яка має різний нахил для різних категорій благ (нормальних, неякісних, нейтральних).

Слід звернути увагу на вигляд кривих Енгеля, які ілюструють залежність між обсягом благ, які використовуються та доходом споживача за незмінних цін і переваг. Нахил кривої Енгеля може бути відображений як: ΔI/ΔQ_x (зміни в доході / зміни кількості купівель блага X).

Споживач реагує на зміну ціни – бюджетна лінія зрушується в точку, більш віддалену або більш близьку до початку координат.

Крива «ціна-споживання» й крива попиту – це два різних методи відображення того, яким чином змінюється обсяг блага при зміні його ціни за інших рівних умов.

Зміна ціни блага відображається в ефектах заміщення та доходу. Зміна ціни блага спричиняє заміщення цим благом інших більш дорогих або заміщення цього блага іншими більш дешевими. Ефект доходу відображається в зміні реального доходу, яке виникло внаслідок зміни ціни блага. Ефект доходу виражає переміщення від одної кривої байдужості до другої, з його допомогою можна визначити зміни реального доходу споживача.

Студенти самостійно повинні розглянути ефект заміщення й ефект доходу за Слуцьким та за Хіксом і відповідні криві – «ціна-споживання», «дохід-споживання». Підхід Дж. Хікса відповідає основним положенням ординалізму. Підхід Е. Слуцького дає можливість кількісного вирішення проблеми на основі статистичних даних, що наближує його до кардиналістської концепції.

Другий модуль