Лекція 2,3. Попит і пропонування, їх взаємодія. Еластичність попиту і пропонування.

Предмет і метод мікроекономіки. Ринкова система господарювання.

При вивченні даної теми необхідно сформувати знання щодо предмету, методу та методології мікроекономіки як окремої галузі економічної думки, а також отримати навички щодо аналізу поведінки економічних суб’єктів як діючих ефективно, раціонально, оптимально.

Мікроекономіка є складовою економічної теорії. Економічна теорія (економікс) вивчає поведінку економічних суб’єктів в умовах обмежених ресурсів. Центральною проблемою економікс за теорією англійського економіста Лайонела Робінса є розподіл рідких ресурсів між альтернативними цілями. Необхідно звернути увагу, що спочатку економічна теорія мала одну складову – мікроекономіку. Тільки з 30-х років XX ст. з зародженням кейнсіанства, з’явилась друга її складова – макроекономіка.

Мікроекономіка – вивчає процес прийняття рішень окремими економічними суб’єктами. Виникнення мікроекономіки наприкінці XIX ст. пов’язано з ринковими трансформаціями. Авторами нового напряму політичної економії цього періоду надається нове тлумачення класичної та посткласичної шкіл політичної економії. Економісти, перш за все засновник неокласики Альфред Маршалл, досліджують як центральну проблему ринок, його параметри та механізм. Зв’язки окремих економічних суб’єктів розглядаються на просторі ринку.

При вивченні даної теми необхідно розглянути економічний кругообіг за базовою схемою, а також за схемою з включенням фінансового ринку та держави як економічного суб’єкту в умовах сучасної трансформації ринку.

Необхідно мати на увазі, що в сучасному мікроаналізі суто ринкові процеси не є основним та єдиним аспектом дослідження. Важливим напрямом предмету мікроекономіки є аналіз процесу прийняття рішень усередині фірм на умовах ефективності, раціональності й оптимуму.

Треба звернути увагу, що у мікроекономіці предмет досліджується у розрізі позитивної та нормативної мікроекономіки.

Основними методами позитивного дослідження є граничний аналіз, функціональний аналіз, рівноважний підхід, метод перевіряємості. У нормативному дослідженні широко використовується моделювання економічних явищ та економічних процесів: знакове моделювання та інтуїтивне моделювання. Використовуються моделі двох видів: оптимізаційні та рівноважні. На семінарському занятті при виконанні навчальних завдань студенти повинні будуть застосовувати методи мікроекономіки, зокрема моделювання.

Лекція 2,3. Попит і пропонування, їх взаємодія. Еластичність попиту і пропонування.

При вивченні теми необхідно сформувати у студентів знання щодо змісту ринкових категорій: попиту, пропозиції, ринкової ціни, законів попиту, пропозиції, а також отримати навички щодо аналізу впливу факторів на зміни попиту, пропозиції та ринкової ціни.

Необхідно уявляти співвідношення понять обсяг попиту (Q_D) та попит (D), обсяг пропозиції (Q_S) та пропозиція (S).

Попит та пропозиція – це сукупність різних обсягів попиту або пропозиції відповідно певних цін (p), які можуть бути встановлені на ринку певного товару. Це відображається як шкала (таблиця). Має також графічний вигляд.

Функціональна залежність попиту та пропозиції від ціни та нецінових факторів відображається за допомогою формул: D =a-b*p; S=c+d*p, де a,b,c,d – відповідно нецінові параметри попиту та пропонування. Причому зміни a й c відображаються як зсув кривих попиту та пропозиції відповідно, а зміни b й d викликають зміну кута нахилу відповідних кривих.

При цьому попит і пропозиція як ринкові категорії є сумою індивідуального попиту або пропозиції.

Необхідно підкреслити причини, які зумовлюють відмінний нахил кривої попиту, а також причини позитивного нахилу кривої пропозиції.

Після вивчення даної теми студенти повинні вміти класифікувати нецінові фактори щодо попиту та пропозиції, застосовувати знакове моделювання: формули й графіки.

В подальшомунеобхідно сформувати уявлення про ринковий механізм у саморегулюючій системі, а також про його дію в умовах недосконалої конкуренції, необхідно отримати навчики щодо аналізу процесу досягнення ринкової рівноваги, нерівноважних ситуацій і динамічних моделей рівноваги.

Ринкова рівновага в концепції неокласичного напряму – це ситуація до якої ринковий механізм приводить суб’єктів автоматично. Аналітично ринкова рівновага задається як: Q_D=Q_S або a-b*Р= c+d*Р. Нерівновага на ринку в даному випадку розглядається як проміжний шаг в досягненні рівноваги. Нерівновага (надлишок товару - Q_D<Q_S або дефіцит товару - Q_D>Q_S) автоматично подолає сам ринковий механізм.

Інша точка зору зводиться до того, що сучасний ринковий механізм не в змозі подолати нерівновагу. Наприклад, це ілюструється динамічними моделями рівноваги.

На рівновагу на сучасному ринку має вплив економічна політика держави: податкова, політика ціноутворення, грошова.

Необхідно розглянути фактори, які впливають на ринкову рівновагу, при виконанні навчальних завдань надати аналіз таких факторів. Надати моделювання процесів досягнення рівноваги.

Крім того необхідно сформувати у студентів знання про явище еластичності попиту та пропозиції, а також перехресної еластичності, навички щодо аналізу еластичності та вміння розрахунку коефіцієнтів еластичності попиту, пропозиції, перехресної еластичності.

Вивчення теми важливе для отримання певних знань та навичок, які будуть використовуватися в роботі економіста (особливо це відноситься до роботи маркетологів та менеджерів).

Еластичність – це міра реагування однієї змінної при зміні будь-якого фактору за інших рівних умов. Таким чином, значення еластичності функції є величина безмірна (коефіцієнт).

Еластичність щодо попиту, пропозиції, перехресної еластичності може бути виміряна за будь-якої з її детермінант. В неокласичный мікроекономіці виділяють наступні коефіцієнти еластичності:

- коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною блага:

§ еластичність в точці ;

§ дугова еластичність ;

- коефіцієнт еластичності попиту за доходами споживачів ;

- коефіцієнт перехресної еластичності попиту на одне благо за ціною іншого блага ;

- коефіцієнт прямої еластичності пропозиції за ціною блага ;

- коефіцієнт перехресної еластичності пропозиції .

Слід звернути увагу на взаємозв’язки еластичності попиту за ціною та сукупних споживчих витрат, що теж саме, що й валовий дохід продавця; еластичності попиту за ціною та граничний дохід продавця-цінопошукача. Функція валових доходів споживачів тобто валового виторгу продавця є складною функцією. В ній кожен з множників (ціна або об’сяг попиту) є спадаючою функцією від величини другого множника. Функція граничного доходу спадає за аргументом Q в 2 рази швидше за зворотної функції попиту.

Необхідно також враховувати при визначенні еластичності попиту за ціною наявність товарів-субститутів, час щодо пристосування до ціни, частки споживчого бюджету, яка відводиться на даний товар.

За еластичністю щодо доходу товари можуть розрізнятися на якісні еластичні блага, якісні не еластичні блага, неякісні блага. Цей факт відображено в тому числі у вигляді кривих Енгеля.

Перехресна еластичність попиту за ціною відображає відносну зміну попиту на одне благо при зміні ціни на інше благо. Вона може бути позитивною (для товарів-субститутів), від’ємною (для товарів-комплементів), нульовою (нейтральні блага щодо даного блага).

Щодо еластичності пропозиції, слід аналізувати її значення з урахуванням фактору часу, специфіки виробництва товару, ціни ресурсів, ступеня використання ресурсів.

Розрізняють декілька форм еластичності:

- еластичний попит (пропозиція та перехресні попит пропозиція), коли значення коефіцієнту коливається від 1 до безкінечності;

- нееластичний попит (пропозиція та перехресні попит пропозиція), коли значення коефіцієнту коливається від 0 до 1;

- одинична еластичність попиту (пропозиції та перехресного попиту пропозиції), коли значення коефіцієнту дорівнює 1;

- абсолютно еластичний попит (пропозиція та перехресні попит пропозиція), коли значення коефіцієнту дорівнює безкінечності;

- абсолютно нееластичний попит (пропозиція та перехресні попит пропозиція), коли значення коефіцієнту дорівнює 0;

- від’ємна еластичність попиту за доходом для неякісних товарів.

Слід розрізняти та вміти розраховувати точкову еластичність та дугову еластичність.