Міжнародні джерела права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 27 «Загальної декларації прав людини» проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року:

1. Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами.

2. Кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є.

Для цілей захисту прав інтелектуальної власності у світовому масштабі і укладаються міжнародні договори й угоди про співробітництво в галузі захисту прав інтелектуальної власності, що є в результаті цього одним з найважливіших джерел національного права інтелектуальної власності співтовариства жителів кожної країни, держава якої приєдналося до такого договору.

Відповідно до ст. 9 Конституції України:

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

В свою чергу, відповідно до ст. 5 Закону України «Про авторське право і суміжні права»:

Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.

До міжнародних джерел права інтелектуальної власності відносяться:

- конвенції (зокрема, Стокгольмська конвенція 1967 року, що заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності; Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року; Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 року; Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 року; Брюссельська конвенція про поширення несущих програми сигналів, переданих через супутники, 1974 року; Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення 1971 року; Мадридська багатостороння конвенція про усунення подвійного оподатковування виплат авторської винагороди від 1979 року; Римська конвенція про охорону інтересів виконавців виробників фонограм і організації віщання від 1961 року і деякі інші);

- багатосторонні міжнародні договори (зокрема, Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури 1977 року; Договір про патентну кооперацію 1977 року; Євразійська патентна конвенція 1993 року; Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1991 року і т.п.) і двосторонні міжнародні договори й угоди про співробітництво в області прав інтелектуальної власності (наприклад, договори з Російською Федерацією, Республікою Бєларусь, Республікою Казахстан, Республікою Вірменія і т.п.). На сьогоднішній день Україна є учасницею 18 багатобічних міжнародних договорів у цій сфері.

Питання до семінарського заняття:

1. Що розуміють під терміном «інтелектуальна власність»?

2. Чи всі результати інтелектуальної (творчої) діяльності є об’єктами інтелектуальної власності?

3. На які складові підрозділяється інтелектуальна власність?

4. Які об’єкти інтелектуальної власності відносяться до об'єктів промислової власності?

5. Чи є наукові відкриття об’єктами інтелектуальної власності?

6. З яких причин країни приймають закони з охорони інтелектуальної власності?

7. Яка особливість права інтелектуальної власності?

8. Охарактеризуйте три основних найважливіших періоди в історії та еволюції промислової власності.

9. Коли і для яких цілей була підписана Паризька конвенція?

10. Охарактеризуйте основні положення Паризької конвенції.

11. Історія виникнення товарних знаків.

12. Яка угода регулює міжнародну реєстрацію товарних знаків? Назвіть переваги міжнародної реєстрації товарних знаків.

13. Що послужило поштовхом виникнення і розвитку авторського права?

14. Коли і для яких цілей була підписана Бернська конвенція?

15. Коли і для яких цілей створена Всемірна організація інтелектуальної власності?

16. Охарактеризуйте роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави.

17. Чи можна вважати становлення законодавства по інтелектуальній власності України закінченим?

18. Що дає Україні прийняття законодавства в сфері інтелектуальної власності?

19. Система законодавства України в сфері інтелектуальної власності.

20. Назвіть основні державні структури системи правової охорони інтелектуальної власності.

21. Які функції виконує Державний департамент інтелектуальної власності?

22. Які функції виконує Укрпатент?

23. У яку організацію необхідно звертатися авторам для реєстрації авторських прав на твори науки, літератури, мистецтва?

24. Яка функція покладена на інспекторів з питань інтелектуальної власності?

25. Які послуги і кому надають патентні повірники?

Література:

1. Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности. Торговые аспекты. – К.: Ин Юре, 2000. – 162 с.

2. Введение в интеллектуальную собственность // ВОИС, 1998. – 652 с.

3. Интеллектуальная собственность. Основные материалы / Перевод с англ. – Новосибирск, 1993.

4. Основы интеллектуальной собственности. – К.: Ин Юре, 1999. –580 с

5. Охрана промышленной собственности в Украине: Монография / под ред. О.Д. Святоцкого, В.Л. Петрова. – К.: Ин Юре, 1999. – 400 с.

6. Кравченко О., Подоляка С. «Система органів управління в сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності»// Інтелектуальна власність. – 2004, № 1 –с 3-7

7. Право iнтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів / за заг. ред. О.А.Підопригори, О.Д. Святоцького, – К.: Видавничий дім «Ін-Юре», 2002, – 624 с.

8. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність// Інтелектуальна власність. – 2000, №3. – с. 3-14.