Основні інститути права інтелектуальної власності

Відносини, пов'язані з охороною і використанням об'єктів інтелектуальної власності, входять у предмет регулювання цивільного права України. Норми Цивільного кодексу України, разом із правилами, що містяться в спеціальних законах, присвячених охороні виключних прав на окремі результати інтелектуальної власності і прирівняні до них об'єкти, утворюють у своїй сукупності особливу підгалузь цивільного права України. З урахуванням спільності ряду об'єктів інтелектуальної власності і сформованої в даній області системи джерел права розглянуту підгалузь можна підрозділити на чотири самостійні інститути. Незважаючи на тісний взаємозв'язок і наявності цілого ряду загальних моментів, кожний з цих інститутів має властиві лише йому риси, задачі, а іноді і принципи, що знаходять висвітлення в закріплених ними нормах.

Насамперед необхідно виділити інститут авторського права і суміжних прав.

Основними задачами авторського права в юридичній літературі називають дві наступні задачі: 1) авторське право повино стимулювати діяльність по створенню творів науки, літератури і мистецтва; 2) створення умов для широкого використання творів в інтересах суспільства.

Зазначені задачі авторського права тісно пов'язані з його принципами. Принципи авторського права - це його основні начала, відправні ідеї, що мають універсальність, вищу імперативність і загальну значущість.

Принципами авторського права є: 1) принцип свободи творчості; 2) принцип сполучення особистих інтересів автора з інтересами суспільства; принцип не відчуженості особистих немайнових прав автора; принцип свободи авторського договору. Даний принцип замінив собою властивий раніше авторському праву принцип нормативної регламентації основних прав і обов'язків сторін за авторськими договорами.

Другим правовим інститутом, що входить у систему підгалузі "права інтелектуальної власності", є патентне право. Воно регулює майнові, а також пов'язані з ними особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку зі створенням і використанням винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

Третім правовим інститутом, що входить у систему підгалузі "права інтелектуальної власності", є інститут правової охорони засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту і виробленої ними продукції (робіт, послуг).

Інститут складається із двох тісно взаємозалежних, але самостійних частин, а саме субінституту засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту і субінституту засобів індивідуалізації продукції, робіт і послуг.

Четвертим правовим інститутом, що входить у систему підгалузі "права інтелектуальної власності", є інститут охорони нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності.

Причини введення правової охорони нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності можна підрозділити на загальні, котрі стосуються всіх цих об'єктів, і специфічні, котрими обумовлена охорона кожного конкретного об'єкта. До загальних причин відносять насамперед те, що розглянуті об'єкти є результатами інтелектуальної праці. Як і результати всякої іншої праці, вони не можуть бути безпідставно відчужені від їхніх творців. Навпроти, інтелектуальний характер праці більш, ніж будь-який інший результат праці, припускає визнання особливого зв'язку досягнутого результату з його творцем. Далі, у суспільному і державному визнанні особливих прав творців нових творчих результатів, що не збігаються з об'єктами авторського і патентного права, зацікавлені не тільки самі автори, але і суспільство в цілому. Введення спеціальної правової охорони цих результатів стимулює творчу активність його членів, сприяє розвитку науково-технічного прогресу і множенню духовного багатства суспільства. Нарешті, важливою причиною такої охорони служить те, що традиційні інститути цивільного права - авторське і патентне право, а також інститут засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту - не можуть забезпечити в силу властивим розглянутим об'єктам особливостей їхню належну правову охорону. Так, авторське право охороняє форму, а не зміст творчих творів. Тим часом цінність відкриттів, топології інтегральних мікросхем, селекційних досягнень, раціоналізаторських пропозицій і інших нетрадиційних об'єктів складається насамперед у змісті відповідних положень і рішень. Звичайно, будь-який творчий результат, виражений в об'єктивній формі і доступний для сприйняття третіх осіб, охороняється як об'єкт авторського права. Але така охорона не забезпечує визнання і захисту основного творчого внеску його творця - розробки наукової проблеми чи змісту рішення.

Охорона змісту нових рішень практичних задач забезпечується патентним правом.