Поняття та види об'єктів авторського права

В об'єктивному значенні авторське право являє собою один з інститутів цивільного права, що регулює майнові й особисті немайнові відносини, пов'язані зі створенням і використанням творів літератури, науки й мистецтва.

У суб'єктивному ж змісті авторське право являє собою ті майнові й особисті немайнові права, які належать особам що створили або придбали в їхніх творців ці права на художні або наукові твори або твори мистецтва.

Будучи самостійним і досить специфічним інститутом цивільного права, авторське право вирішує конкретні завдання:

- усілякої охорони майнових і особистих немайнових прав і законних інтересів авторів;

- забезпечення правової охорони для створених творів;

- забезпечення широкого використання створених творів суспільством;

- організації необхідних соціально-правових умов для створення нових художніх і наукових творів.

Авторське право в Україні регулюється як нормами глави 36 ЦК, так і нормами спеціального Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 року (з наступними змінами й доповненнями).

В цьому законі використовуються такі поняття:

автор - це фізична особа, яка своєю творчою працею створило твір;

ім'я автора - це сукупність слів або знаків, які ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по-батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) і т.п.;

псевдонім - це вигадане ім'я, обране автором або виконавцем для позначення свого авторства.

Згідно ст. 8 (Об'єкти авторського права)Закону України «Про авторське право і суміжні права» об'єктами авторського права є твори в галузі науки, літератури й мистецтва.

Конкретний не вичерпний перелік таких об'єктів даний у ст. 433 ЦК і у ст. 8 Закону. У ЦК здійснена деяка класифікація творів - всі вони діляться на 4 групи:

1) літературні і художні твори;

2) комп'ютерні програми. Під комп'ютерною програмою розуміється набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем символів або в будь-якому іншому виді, виражений у формі, придатної для зчитування комп'ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражених у вихідному або об'єктному кодах);

3) компіляції (бази даних), якщо вони за підбором або впорядкуванню їхніх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності. База даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації в довільній формі, у тому числі - електронній, підбор і розташування складових частин якої і її впорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних або інших засобів;

4) інші твори.

До літературних і художніх творів відносяться:

Ø письмові твори - романи, поеми, книги, брошури, статті і т.п.;

Ø усні твори - виступи, лекції, проповіді і т.п.;

Ø сценічні твори - драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні твори і т.п.;

Ø музичні твори (з текстом або без тексту);

Ø аудіовізуальні твори. Під аудіовізуальним добутком розуміється твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці або магнітному диску, компакт диску і т.п.) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) або аналогових або дискретних сигналів, які відображають (кодують) спонукувані зображення (як зі звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим винятково за допомогою того або іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана і т.п.), на якому спонукувані зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми й т.п., які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими й іншими;

Ø твори образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури, графіки, містобудування й садово-паркового мистецтва. Твір архітектури - це твір в галузі мистецтва спорудження будинків і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, побудовані будинки й спорудження, парки плани населених пунктів і т.п.);

Ø фотографічні твори, у тому числі твори виконані способами, подібними фотографії;

Ø твори прикладного мистецтва, у тому числі декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, лиття, з художнього скла, ювелірні твори і т.п. Під твором прикладного мистецтва розуміється твір мистецтва, створений ручним або промисловим способом для використання в побуті;

Ø ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи й пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури або науці;

Ø сценічні обробки письмових літературних творів і обробки фольклору придатні для сценічного показу;

Ø похідні твори - переклади, адаптації, аранжування, анотації, обробки фольклору та інші обробки літературних або художніх творів;

Ø збірники творів, якщо вони за підбором або впорядкуванням їхніх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності.

Перелік літературних і художніх творів також не є вичерпним.

Будь-який твір, крім зазначених у ст. 434 ЦК і ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права», є об'єктом авторського права й підлягає охороні, незалежно від його завершеності, призначення, жанру, цінності, обсягу, мети (утворення, інформація, реклама, пропаганда, розваги й т.п.), а також способу або форми їхнього вираження. Для охорони твору не потрібно здійснення реєстрації прав або інших формальних процедур. Охорона твору здійснюється з моменту його створення й поширюється як на опубліковані, так і на неопубліковані твори.

Не поширюється авторське право на ідеї, теорії, принципи, процеси, процедури, системи, способи, концепції, відкриття, методи діяльності як такі, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані в творі. Тобто правова охорона творів як об'єктів авторського права поширюється тільки на зовнішню форму їхнього вираження.

Реєстрація авторського права на твір здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності, але не є обов'язковою і не впливає на обсяг охорони.

Не є об'єктом авторського права і, отже, не охороняються цим інститутом права наступні твори, об'єкти:

1) акти органів державної влади й органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти й т.д.) і їхні офіційні переклади;

2) державні символи України, грошові знаки, державні нагороди, символи й знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, символіка територіальних громад, символи і знаки підприємств, установ й організацій, емблеми, затверджені органами державної влади. Проекти офіційних символів і знаків до їхнього офіційного затвердження розглядаються як твори й охороняються авторським правом;

3) повідомлення про новини дня або інші факти, які носять характер звичайної прес-інформації;

4) твори народної творчості (фольклор);

5) розкладу руху транспортних засобів, розкладу телерадіопередач, телефонні довідники й інші аналогічні бази даних, які не відповідають критеріям оригінальності й на які поширюється право suі-generіs (своєрідне право або право особливого роду).

Статтею 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» обмовляється авторське право на частину твору, що може бути використана самостійно, а також на його оригінальну назву. Дані об'єкти розглядаються й охороняються як твір. Таким чином, частина твору охороняється авторським правом, тільки якщо вона може бути використана самостійно, а назва охороняється, тільки якщо воно є оригінальною. У судовій практиці не рідкі випадки захисту прав на назву твору й щораз визначальним при ухваленні судового рішення є доведеність його оригінальності.