Методи подолання безплідності гібридів

Однією з проблем віддаленої гібридизації є знижена її плодючість або повна стерильність гібридів F₁. Чим далі в філогенетичному відношенні знаходяться схрещувані форми, тим сильніше виявляється стерильність їхніх гібридів. Вона здебільшого пов'язана з відмінностями хромосомних комплексів схрещуваних видів, а також несумісністю ядра і цитоплазми. Невідповідність в числі і структурі хромосом викликає різноманітні аномалії мейозу — відсутність кон'югації, наявність унівалентних хромосом, погану кон'югацію хромосом різних видів.

Розподіл хромосом порушується і утворюються нежиттєздатні гамети з незбалансованим хромосомним комплексом.

Для подолання стерильності F₁ застосовують два основних методи: зворотні схрещування і подвоєння числа хромосом у гібрида F₁

Зворотні схрещування базуються на тому, що жіночі гамети гібрида життєздатніші, ніж чоловічі. Запилення гібридів F₁ пилком одного з батьків дає змогу одержати на рослинах насіння для подальшої селекційної роботи. Зворотні схрещування застосовують і з іншою метою. Річ в тому, що під час схрещування культурних сортів з дикими видами в F_l і наступних поколіннях переважають ознаки останніх. Так, гібриди картоплі мають дрібні бульби, низьку врожайність, довжелезні столони, поганий смак тощо. Відібрати щось цінне з такого матеріалу неможливо. Для усунення цих недоліків проводять багаторазові схрещування гібридів з сортами. Завдяки повторним зворотнім схрещуванням (беккросам) в гібридному матеріалі поступово посилюються ознаки культурності (рис. 181). Однак беккрос повинен бути помірним, щоб не втратити тих цінних ознак дикого виду, через які здійснювалися схрещування.

Надійним методом подолання стерильності міжвидових і міжродових гібридів є подвоєння у них числа хромосом. Оскільки у одержаних таким чином амфідиплоїдів кожна хромосома матиме гомолога, мейоз проходитиме нормально, з утворенням життєздатних гамет, які містять по одному геному схрещуваних видів (див. Поліплоїдія і селекція).