Переміщуються не частки, а їх стан – тобто переміщується збудження.

 

По аналогії частки води не можуть швидко переміщуватись у просторі, а от хвилі на поверхні води можуть переміщуватись з надзвичайно великими швидкостями. Частки води всього-на-всього досить повільно переміщуються вгору-вниз (коливаються), тобто знаходяться у збудженому стані. Цей збуджений стан завдяки пружним зв’язкам між молекулами води передається від частки до частки і збудження переміщується у просторі.

 

Для прикладу: „хвилі” які створюють уболівальники на футбольному матчі піднімаючись на ноги та сідаючи на місце. Швидкість такої „хвилі” набагато вища за ту з якою може пробігти подібну відстань спринтер.

 

Гіпотеза Гюйгенса щодо розповсюдження світла

 

Недоліки   Гюйгенс не передбачав періодичності в світлових явищах, не використовував поняття „довжина хвилі”, фази і тому подібних характеристик хвильових процесів, якими користуються зараз.
     
Досягнення   Гюйгенс стверджував, що світло розповсюджується сферичними поверхнями подібно хвилям, які спостерігаються на поверхні води, коли в неї кинути камінь.

 

Таким чином Гюйгенс започаткував розвиток хвильової природи світла, проте сама теорія світлових хвиль розроблялася в XIX сторіччі Юнгомта Френелем.

 

Максвеллом було доведено, що зміни електромагнітного поля не залишаються локалізованими у просторі, а розповсюджуються в вакуумі зі швидкістю, рівній швидкості світла.

 

Виходячи зі своїх досліджень Максвелл в 1865р. сформулював висновок, що світло є електромагнітне явище.

 

Згідно Максвела:

 

(2.1)

 

- швидкість світла у вакуумі;

- швидкість світла в середовищі;

- діелектрична проникність середовища;

- магнітна проникність середовища.

 

Оскільки (показник заломлення, який показує в скільки разів швидкість світла в середовищі менша за швидкість в вакуумі, то

 

(2.2)

 

Остання формула дає зв‘язок між оптичними, електричними та магнітними характеристиками речовини.

 

Проте та - макроскопічні характеристики речовини і з формули (2.2) не виходить залежність показника заломлення від довжини хвилі, яка спостерігається на досліді, тобто n = f (l).

 

Необхідно було створити теорію, яка б враховувала мікроскопічні характеристики речовини та їх вплив на механізм взаємодії речовини та світла.

 

Таку теорію створив Лорентц (1896 р.) – електронна теорія. В даній теорії передбачалося, що електрони, які входять до складу атомів, можуть виконувати в межах атомів коливання з певним періодом. Ці коливання дозволили пояснити явища поглинання та випромінювання світла речовиною. Крім того – залежність n = f (l), тобтодисперсію світла, оскільки діелектрична проникність виявляється в рамках електронної теорії залежною від частоти електромагнітного поля, тобто від довжини хвилі: = f (l).

 

В 1900 р. Планк сформулював теорію квантів, яка перенесла ідею дискретності з вчення про молекулярну будову речовини, на електромагнітні процеси, в тому числі на процеси випромінювання світла.

 








Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 607;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.