Поправки на боковий вітер беруться у той бік, звідки віє вітер, тобто назустріч йому.

При боковому помірному вітрі (4–6 м/с), що віє під кутом 90° до площини стрільби, для стрілецької зброї під гвинтівковий патрон і патрони калібру 5,45-мм мнемонічні правила такі (табл. 8.2):

Таблиця 8.2

Винос точки прицілювання на вітер (для зброї 5,45-мм)

Тобто:

– до600 м – вітер відносить кулю так, як від прицілу два відняти, а решту поділити на два, або ВТП_в = (Пр – 2) / 2, де ВТП_в – винос точки прицілювання (поправка) на вітер у фігурах людини; Пр – приціл, що відповідає дальності до цілі;

– 700–800м – вітер відносить кулю так, як до прицілу два додати й поділити все на два, або ВТП_в = (Пр + 2) / 2;

– 800–1000м – вітер відносить кулю рівно на приціл, або ВТП_в = Пр.

У наведених і наступних правилах під словом “приціл” треба розуміти відстань до цілі у сотнях метрів, наприклад: 525 м = 5 сотень = Пр 5.

В усіх випадках величина бокових відхилень куль прямо пропорційна швидкості вітру. Тому при сильному вітрі (швидкість більше ніж 8 м/с) поправки треба брати вдвічі більшими, ніж табличні, а при слабкому вітрі (швидкість 2–3 м/с) – вдвічі меншими.

Вітер, що віє під гострим кутом до площини стрільби, буде викликати відхилення куль приблизно в два рази менші, ніж при розрахунку для бокового вітру, що віє під прямим кутом до напрямку стрільби.

Відлік фігур при виносі точки прицілювання треба робити від середини цілі, а не від її краю, тому що величини відхилень куль по боковому напрямку розраховувалися від середини фігури.