БЕЗПЛІДДЯ ПРИ ЕНДОМЕТРІОЗІ

В структурі причин безпліддя ендометріоз займає друге місце після жіночих статевих органів (А.Н.Стрижаков, А.И.Давыдов, 1996; В.П.Баскаков и соавт., 2002) і виявляється у 50 % пацієнток (Е.В.Коханевич и соавт., 2006). До найбільш імовірних причин безпліддя відносяться: механічне порушення прохідності маткових труб, порушення анатомії яєчників, труднощі при виході яйцеклітини внаслідок спайкового процесу, порушення транспортної функції маткових труб, яке зумовлене підвищеною продукцією простагландинів, порушенням функціонального взаємозв’язку в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники, ановуляція, синдром лютеїнової фази фолікула, що не овулює, недостатність лютеінової фази менструального циклу, гіперпролактинемія, інактивація сперматозоїдів активованими перитонеальними макрофагами, порушення процесу нідації заплідненої яйцеклітини і її подальшого розвитку, переривання вагітності на ранніх термінах її розвитку внаслідок надмірного підвищення скоротливої функції біометрія, яка стимулюється простагландинами серії F, дисфункція імунної системи, яка негативно впливає як на овуляцію, так і на запліднення та імплантацію, порушення статевої функції (виражена диспареунія) (А.Н.Стрижаков, А.И.Давыдов, 1996; Л.В.Адамян, В.И.Кулаков, 1998; В.П.Баскаков и соавт., 2002; Е.В.Коханевич и соавт., 2006).