Управління комунікаційними процесами

Управління комунікаційними процесами в організації включає:

• визначення перешкод на шляху до ефективної комунікації;
• розробку й реалізацію засобів усунення таких перешкод і підвищення ефективності комунікаційних процесів.

Існує багато факторів, що перешкоджають здійсненню ефективної комунікації, основними з яких є:

1. Фільтрація. Коли працівник говорить те, що бажає почути його керівник – він фільтрує інформацію. Фільтрація є наслідком:

• конфлікту між сферами компетенції;
• конфлікту інтересів відправника і одержувача повідомлення;
• висоти структури організації (чим вище рівень управління, тим більше умов для фільтрації);
• отриманого досвіду попередніх негативних комунікацій.

2. Вибіркове сприйняття. Одержувач краще сприймає інформацію, що відповідає його потребам, мотивації, досвіду тощо. Ступінь зацікавленості в інформації визначає характер її декодування.

3. Семантичні бар’єри. Однакові слова мають різне значення для різних людей. Вік, освіта, культурне середовище – три найбільш важливих фактора, які впливають на значення слів, що використовуються в процесі комунікації. Горизонтальні комунікації між фахівцями одного профілю сприяють виникненню їх власного жаргону, який незрозумілий іншим. У великих організаціях із філіями в різних країнах використовуються терміни, специфічні для відповідного регіону. Усе це, зрештою, призводить до виникнення семантичних бар’єрів.

4. Поганий зворотній зв’язок.

5. Культурні відмінності між відправником і одержувачем інформації.

6. Інформаційні перевантаження виникають внаслідок неможливості ефективно реагувати на всю інформацію. Виникає потреба відсіву менш важливої інформації.

Підвищення ефективності комунікацій вимагає:

1. удосконалення повідомлень;

2. удосконалення механізму розуміння повідомлень.

Основними методами, що допомагають вирішити ці проблеми, є:

1. регулювання інформаційних потоків (поділ проблем між менеджером і підлеглими);

2. удосконалення зворотного зв’язку на основі:

• формулювання запитань в процесі повідомлення;
• повторення всього або частини повідомлення;
• застосування різних варіантів викладення інформації;

3. використання емпатії – здатності поставити себе на місце співрозмовника, врахувати його особливості характеру тощо;

4. заохочення взаємної довіри;

5. спрощення мови повідомлення;

6. розвиток здібностей ефективно слухати (настанови "мистецтва ефективно слухати" Кіта Девіса).

Комунікації можуть здійснюватися:²

1. Між організацією і зовнішнім середовищем.

2. Між рівнями управління (по вертикалі).

3. Між підрозділами, відділами, службами (по горизонталі).

4. Між керівником і підлеглим.

5. Між працівниками організації.