Форми бухгалтерського обліку
Раціональна організація облікової роботи на підприємстві передбачає застосування ефективної форми бухгалтерського обліку, його технічної оснащеності.
Форма бухгалтерського обліку — це певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад бухгалтерського обліку.
Кожне підприємство самостійно обирає відповідну форму обліку, враховуючи конкретні умови та особливості господарської діяльності й технології обробки облікових даних. Вибір форми обліку зумовлюється також обсягами облікових робіт, їх складністю, наявністю кваліфікованих кадрів бухгалтерів, можливостями використання автоматизованих систем обробки даних, обчислювальної техніки.
Форма бухгалтерського обліку відображає відповідну технологію облікового процесу. Кожна форма обліку завжди передбачає відповідне групування господарських операцій та дотримання встановленої послідовності їх відображення, порядок записів у регістрах синтетичного й аналітичного обліку, складання та представлення облікових даних у вигляді звітності для потреб користувачів.
Основними відмітними ознаками, що визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд, будова і кількість облікових регістрів; поєднання регістрів хронологічного і систематичного обліку, синтетичного й аналітичного обліку; послідовність і техніка облікової реєстрації.
Розвиток форм бухгалтерського обліку має свою історію. Кожен етап розвитку господарської діяльності характеризується відповідним рівнем стану обліку, певною формою його ведення. Спочатку форми обліку базувалися на книгах-журналах, які вважалися головними обліковими регістрами, призначеними для ведення як систематичного, так і аналітичного обліку. Пізніше для ведення аналітичного обліку почали застосовувати картки. Подальший розвиток обліку, необхідність розподілу праці між працівниками бухгалтерії зумовили широке використання в обліку окремих листків. В умовах використання ПЕОМ з'явилися нові регістри і новітня технологія збору й обробки облікових даних. Форма бухгалтерського обліку як відображення певного рівня технології облікового процесу має відповідати таким вимогам:
забезпечення повноти та реальності в облікових регістрах господарських операцій;
забезпечення раціонального розподілу облікових робіт між окремими працівниками для своєчасного їх виконання;
забезпечення управлінців даними про виконання бізнес-планів у цілому на підприємстві й за кожним структурним підрозділом;
забезпечення необхідними даними процесу складання звітності, здійснення контролю й економічного аналізу;
забезпечення економічності облікового процесу шляхом його автоматизації та наукової організації праці обліковців.
Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях в Україні, є Журнал-Головна, меморіально-ордерна та журнальна форми обліку.
Форма обліку Журнал-Головнає найпростішою формою бухгалтерського обліку. Назва форми походить від назви головного регістру, в якому поєднується хронологічний запис із систематичним. У цьому регістрі поєднано Журнал реєстрації операцій і Головну книгу. Кожна господарська операція одночасно реєструється і відображається на відповідних синтетичних рахунках, для кожного з яких відводиться подвійна графа — для запису дебетових і кредитових оборотів. Досить легко можна контролювати дотримання подвійного запису щодо кожної операції. Форму книги Журнал-Головна наведено в табл.
Журнал-Головну як основний регістр відкривають на поточний рік.
Спершу записують сальдо на початок місяця в розрізі синтетичних рахунків. Після відображення всіх господарських операцій за місяць підраховують обороти за рахунками та виводять сальдо на початок наступного місяця. Сума оборотів за дебетом всіх рахунків має дорівнювати сумі оборотів за кредитом усіх рахунків, а також підсумку графи "Сума обороту". Це дає змогу систематично контролювати правильність записів шляхом перевірки їх при підрахунку підсумків.
Таблиця
Книга Журнал-Головна за 200_ р.
| пор. | Дата ЇМ документа | Зміст операції | Сума, грн | 10 "Основні засоби" | 30 "Каса" | 31 "Рахунки в банку" | 20 "Виробничі запаси" | ||||
| Д-т | К-т | Д-т | К-т | Д-т | К-т | Д-т | К-т | ||||
| Сальдо на 01.01 | |||||||||||
| 02.01 № 4 | Надійшли від постачальників основні засоби | ||||||||||
| 05.01 №8 | Одержано готівкою 3 ПОТОЧНОГО рахунка | ||||||||||
| 07.01 № 12 | Видана заробітна плата працівникам | ||||||||||
| 10.01 № 14 | Оприбутковано матеріали від постачальників | ||||||||||
| 12.01 № 17 | Перераховано постачальникам за матеріали | ||||||||||
| Оборот за місяць | |||||||||||
| Сальдо на 01.02 |
Аналітичний облік за цією формою ведуть на картках або в книгах. За допомогою оборотних відомостей встановлюється взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками. Підсумки оборотних відомостей за аналітичними рахунками звіряють з оборотами та сальдо за відповідними синтетичними рахунками. Складати оборотну відомість за синтетичними рахунками за цією формою недоцільно, оскільки підсумки оборотів за дебетом і кредитом рахунків, а також рівність залишків рахунків порівнюють у самій Журнал-Головній. За даними книги Журнал-Головна складають бухгалтерський баланс.
Форму бухгалтерського обліку Журнал-Головна наведено на рис.
Рис. Форма бухгалтерського обліку Журнал-Головна
Цю форма обліку досить широко застосовувалася у сільськогосподарських підприємствах, споживчій кооперації, бюджетних установах. Зараз її застосовують малі підприємства, оскільки кількість використовуваних тут синтетичних рахунків незначна. Проте при використанні великої кількості синтетичних рахунків (більше 20) ця форма втрачає наочність записів. Однак в умовах комп'ютерної обробки даних застосування цієї форми бухгалтерського обліку доцільне й ефективне.
Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток — для аналітичного. Суть меморіально-ордерної форми полягає в тому, що на підставі оформлених, перевірених документів (первинних або згрупованих за певною ознакою) складають меморіальні ордери, в яких вказують короткий зміст і підставу здійснення госпо-дарської операції, кореспондуючі рахунки за даною операцією та суму. Меморіальний ордер має таку форму.
Меморіальний ордер №____ "__ " 200 р.
| № пор. | Короткий зміст операції і її підстава | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
| Дебет | Кредит | |||
| Видана заробітна плата (платіжна відомість № 9) Видано в підзвіт на відрядження Стеценко І.П. (видатковий касовий ордер № 143) | 91 320,00 900,00 | |||
| Сума обороту | 92 220,00 | |||
| Додаток на 3 аркушах |
Бухгалтер ______________________
(підпис)
Меморіальні ордери складають на окремих бланках або на самому документі, якщо на ньому в реквізитах відтворено форму ордера. Меморіальні ордери реєструють у хронологічному регістрі меморіальних ордерів (реєстраційному журналі). У цьому журналі відображаються дані за кожним меморіальним ордером із зазначенням його загальної суми. Загальний підсумок цього журналу відбиває обсяг господарської діяльності підприємства і використовується для контролю повноти відображення операцій на синтетичних рахунках. Він має дорівнювати дебетовому й окремо кредитовому обороту за всіма синтетичними рахунками і Головною книгою. Журнал реєстрації (реєстраційний журнал) меморіальних ордерів має таку форму.
Реєстраційний журнал за 200_
| Номер меморіальних ордерів | Дата складання | Сума за меморіальним ордером, грн |
| 2,05 | 12 400 | |
| 5,05 | 3 700 | |
| 7,05 | 21 900 | |
| ... | і т. д. | |
| Всього | 38 000 |
Реєстраційний журнал служить також для контролю збереження меморіальних ордерів та поданих до них документів. Реєстраційний журнал можна відкривати на рік: з 1 січня по 31 грудня зсуцільною або помісячною нумерацією меморіальних ордерів. Якщо за меморіальними ордерами закріпилися постійні номери для відображення операцій на певній ділянці облікової роботи (наприклад, прибуток, видаток каси, заробітна плата з нарахуваннями, банк, витрати тощо), то доцільною є місячна нумерація меморіальних ордерів.
Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу, яка є систематичним регістром синтетичного обліку. Рахунки в Головній книзі будують за шаховим принципом у вигляді двосторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі кореспондуючих рахунків. Така будова Головної книги полегшує контроль кореспондуючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними рахунків синтетичного обліку.
У Головній книзі для кожного рахунка виділяють окрему сторінку. У Головну книгу записують дату і номер меморіального ордера, а також суму оборотів за дебетом і кредитом рахунка в розрізі кореспондуючих рахунків. Форму Головної книги подано в табл.
Рахунок 30 "Каса"
Дебет
| Дата | № МЄ- морі-ально-го ордера | Кредит рахунків | Дата | ||||
| 31 "Рахунки в банках" | 37 "Розрахунки 3 різними дебеторами" | 70 "Дохід від реалізації" | і т. д. | Разом | |||
| Сальдо на 01.01 | |||||||
| 3.01 | 19 500 | 19 500 | 07.01 | ||||
| 4.01 | 7 800 | 7 800 | 10.01 | ||||
| 12.01 | 14.01 | ||||||
| ... | 18.01 | ||||||
| ... | |||||||
| Оборот | 19 500 | 7 800 | 28 200 | ||||
| Сальдо 01.02 |
Кредит
| Дата | № ме-морі-ально-го ордера | Дебет рахунків | ||||
| 31 "Рахунки в банках" | 66 "Розрахунки з оплати праці" | 92 "Адміністративні витрати" | і т. д. | Разом | ||
| 07.01 | 1 200 | 1 200 | ||||
| 10.01 | ||||||
| 14.01 | 19 000 | 19 000 | ||||
| 18.01 | 7 500 | 7 500 | ||||
| 1 200 | 19 000 | 7 800 | 28 000 | |||
Форма Головної книги свідчить, що кожний запис на дебеті рахунка Головної книги одночасно показує кореспондуючий рахунок за кредитом, і навпаки, запис на кредиті рахунка — кореспондуючий рахунок за дебетом. Тому кожен запис у Головну книгу роблять двічі: один раз на дебеті, другий — на кредиті відповідних рахунків. Після закінчення місяця за кожним рахунком підраховують обороти за дебетом і кредитом, визначають залишки і складають оборотну відомість. Така побудова Головної книги дає змогу складати оборотну відомість як простої, так і шахової форми.
Аналітичний облік у меморіально-ордерній формі ведуть, як правило, на картках, коли для кожного рахунка передбачено окрему картку. Щодо касових операцій, то їх ведуть у Касовій книзі. Записи в регістри аналітичного обліку роблять із первинних документів, доданих до меморіального ордера.
Наприкінці місяця на підставі аналітичних рахунків складають оборотну відомість, підсумки якої звіряють з оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків. Завдяки цьому досягають взаємної перевірки достовірності записів на рахунках синтетичного й аналітичного обліку. Після взаємної звірки записів за даними синтетичних рахунків складають баланс, за даними вибірки і додаткових розрахунків на основі аналітичного обліку — інші форми фінансової і податкової звітності.
Рис. Схема меморіально-ордерної форми обліку
Меморіально-ордерна форма характеризується простотою побудови облікових регістрів. Поєднання синтетичного обліку в книгах з аналітичним обліком на картках дає змогу використати їх переваги, зокрема на малих підприємствах з невеликим обсягом облікової роботи. Використання меморіальних ордерів сприяє упорядкуванню систематичного обліку, а перевірка дебетових і кредитових оборотів за рахунками Головної книги з оборотом реєстраційного журналу дає можливість встановити повноту і правильність записів та усунути помилки.
В умовах ручної обробки даних меморіально-ордерна форма має такі недоліки: багаторазовість записів господарських операцій і пов'язані з цим зайві затрати праці; відокремленість синтетичного й аналітичного обліку; слабка адаптованість облікових регістрів до потреб складання форм фінансової і податкової звітності. Перелічені недоліки суттєво обмежують її застосування на підприємствах, в організаціях і установах. Однак, в умовах використання сучасної обчислювальної техніки, досконалих програмних продуктів меморіально-ордерна форма є доцільною і ефективною.
Журнальна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів — журналів і допоміжних відомостей до них. Основними обліковими регістрами журнальної форми є журнали. Це комбіновані регістри синтетичного, а в багатьох випадках і аналітичного обліку. В них поєднано хронологічний і систематичний облік, що відповідає самій назві регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюються в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів за кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери).
Журнали побудовані за кредитовою ознакою: всі господарські операції відображають за кредитом даного синтетичного рахунка і дебетом кореспондуючих з ним рахунків. Кредитову ознаку взято за основу будови журналів тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій. Така будова регістрів з використанням шахового принципу дає можливість значно скоротити дублювання записів і розкрити суть операції, виявити помилкові записи.
При цьому операції відображаються на кредиті й дебеті кореспондуючих рахунків лише однієї суми, тобто за один робочий прийом.
За зовнішнім виглядом журнали являють собою окремі аркуші-регістри багатографної форми, призначені для кредитових записів його балансового рахунка, операції за якими обліковуються в даному журналі. В окремих графах журналу вказані рахунки, які кореспондують з кредитом даного рахунка.
Формат цих регістрів, розміщення граф і порядок записів залежать від характерних особливостей обліковуваних операцій. В усіх регістрах завчасно надрукована типова кореспонденція рахунків. Кожен журнал має постійний номер. У журналі може вміщуватися від двох до декількох однорідних синтетичних рахунків. Це дає змогу зосередити облік за всіма синтетичними рахунками лише в незначній кількості журналів. Схематично форму журналу показано у табл.
Журнал рахунків
| Номер запису | Підстава для запису (назва та № документа) | В дебет рахунків | Разом за кредитом | |||
| № | № | № | № | |||
До журналів відкривають окремі відомості за дебетом рахунків, відомості аналітичного обліку до рахунків даного журналу. Так, з метою посилення контролю за рухом і збереженням грошових коштів поряд із журналом за кредитовою ознакою ведуть допоміжні відомості за дебетом цих рахунків. Оскільки в журналах ведуть тільки синтетичний облік, то для потреб аналітичного обліку за рахунком даного журналу відкривають окремі відомості аналітичного обліку.
За рахунками, які охоплюють велику кількість обліковуваних об'єктів (основні засоби, виробничі запаси, розрахунки з оплати праці тощо) аналітичний облік ведуть так само, як і за інших форм обліку — на картках або в книгах.
Записи в журнали здійснюють безпосередньо на підставі перевірених документів у порядку їх надходження й опрацювання. Якщо кількість однорідних документів за операціями значна, то їхні дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали. Наприкінці місяця за кожним журналом підбивають підсумки зроблених записів. Загальний підсумок за кредитом рахунка в журналі порівнюють з підсумками кореспондуючих за дебетом рахунків. Це забезпечує перевірку правильності облікових записів без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають тільки за тими рахунками, за якими ведуть картки (книги) аналітичного обліку.
Після закінчення місяця журнали і відкриті до них відомості підписуються працівниками бухгалтерії, котрі складали їх, і головним бухгалтером. Місячні обороти журналів переносять у Головну книгу, про що роблять відповідні відмітки. Головна книга є системним регістром синтетичного обліку, де узагальнюються дані поточного обліку, проводиться взаємна перевірка записів. У Головній книзі для кожного синтетичного рахунка відводять окрему сторінку.
Будову Головної книги за журнальної форми показано в табл. Кредитові обороти журналів у Головну книгу переносять загальним підсумком (оскільки розгорнуто за кореспондуючими рахунками їх відображають у журналі): дебетові обороти записують окрмими сумами з різних журналів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Отже, журнали і Головна книга взаємно доповнюють один одного і дають розгорнуту кореспонденцію за дебетом і кредитом кожного синтетичного рахунка. Тому складати оборотну відомість за синтетичними рахунками за цієї форми обліку недоцільно.
Головна книга. Рахунок 30 "Каса
| Місяці | Обороти за дебетом | Обороти за кредитом разом | Залишок | Місяці | |||||
| 3 кредиту рахунка №81 за журналом № і | 3 кредиту рахунка № 37-за журналом № 3 | 3 кредиту рахунка № 66 за журналом № 5 | і т. д. | Разом | Дебет | Кредит | |||
| на 01.01.200 _р. | |||||||||
| Січень | 60 000 | 13 000 | 227 000 | 300 000 | Січень | ||||
| Лютий | ... | Лютий | |||||||
| Березень | Березень | ||||||||
| Разом |
Наприкінці місяця за кожним синтетичним рахунком Головної книги виводять залишок (сальдо), який записують в окрему графу. За даними Головної книги складають бухгалтерський баланс, а за даними окремих журналів і їх відомостей — інші форми фінансової та податкової звітності. Після складання балансу журнали складають в окрему місячну папку і здають до поточного архіву бухгалтерії.
Схематично журнальну форму бухгалтерського обліку зображено на рис. Журнальна форма порівняно з попередніми має такі переваги: скорочується обсяг облікової роботи шляхом усунення проміжних облікових ланок (наприклад, складання меморіальних ордерів та їх реєстрації), уникнення багаторазовості й дублювання записів в облікові регістри; є певна регламентація порядку ведення обліку шляхом застосування журналів із заздалегідь надрукованим переліком кореспондуючих рахунків; прискорюється складання фінансової і податкової звітності, оскільки потрібна інформація міститься в журналах і їх відомостях.
Рис. Журнальна форма бухгалтерського обліку
Оскільки журнальна форма найбільш поширена у використанні підприємствами і організаціями в Україні, докладніше розглянемо систему регістрів нині діючої журнальної форми бухгалтерського обліку та методичні засади її використання.
Застосовувана форма бухгалтерського обліку ґрунтується на методичних рекомендаціях щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. № 356. Ці методичні рекомендації передбачають застосування регістрів бухгалтерського обліку, наведених у табл.
Як свідчать дані таблиці, журнальна форма бухгалтерського обліку включає 7 журналів; 3 дебетові відомості; 13 відомостей аналітичного обліку, Головну книгу, різні реєстри, довідки та листки-розшифровки.
Регістри бухгалтерського обліку
| Номери | Найменування та призначення регістрів | Формат бланка | |
| Журнал | відомостей | ||
| Облік грошових коштів та грошових документів | |||
| Журнал 1 за кредитом рахунків 30, 31, 33 | На 4 сторінках формату А4 х 1,5 | ||
| 1.1 | Відомість за дебетом рахунка 30 | ||
| 1.2 | Відомість за дебетом рахунка 31 | ||
| 1.3 | Відомість за дебетом рахунка 33 | ||
| Облік довгосторокових та короткострокових позик | |||
| Журнал 2 за кредитом рахунків 50, 60 | На 4 сторінках формату А4 | ||
| Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов'язань | |||
| Розділ І Журналу 3. Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків і резерву сумнівних боргів (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68) | на 1 сторінці формату А4 х 1,5 | ||
| Розділ II Журналу 3. Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових та поточних зобов'язань (за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69) | Те саме | ||
| 3.1 | Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками | « | |
| 3.2 | Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами | « | |
| 3.3 | Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками | « | |
| 3.4 | Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів | « | |
| 3.5 | Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями | « | |
| 3.6 | Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом | « | |
| Облік необоротних активів та фінансових інвестицій | |||
| Розділ І Журналу 4. Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоротних активів (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 19) | На 1 сторінці формату А4 | ||
| Розділ II Журналу 4. Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів (за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35) | Те саме | ||
| 4.1 | Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій | На 1 сторінці формату А4 | |
| 4.2 | Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій | Те саме | |
| 4.3 | Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів | « | |
| Облік витрат | |||
| 5, 5А | Розділ І Журналу 5 і Журналу 5А за кредитом рахунків 90, 92, 93, 94," 95, 96, 97, 98, 99 і розділ II Журналу 5 і Журналу 5А за кредитом рахунків з журналів 1, 2, 3, 4, 6 | На 1 сторінці формату А4 х 1,5 | |
| Розділ III Журналу 5 за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91 | На 2 сторінках формату А4 х 1,5 | ||
| Розділ ША Журналу 5А за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 80, 81, 82, 83, 84, 91 | Те саме | ||
| Розділ ШБ Журналу 5А за кредитом рахунків 20, 22, 39, 65, 66 | « | ||
| Розділ IV Журналу 5 і Журналу 5А. Аналітичні дані до рахунка 28 "Товари" | На 1 сторінці формату А4 х 1,5 | ||
| 5.1 | Відомість аналітичного обліку запасів | На розвороті двох сторінок формату А4 | |
| Облік доходів і результатів діяльності | |||
| Журнал 6 за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79 | На 2 сторінках формату А4 | ||
| Розділ II "Аналітичні дані про доходи" | Те саме | ||
| Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань | |||
| Журнал 7 за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49 | На 1 сторінці формату А4 | ||
| 7.1 | Відомість аналітичних даних рахунка 42 "Додатковий капітал" | Те саме | |
| 7.2 | Відомість аналітичних даних рахунка 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" | « | |
| 7.3 | Відомість аналітичних даних рахунка 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" | « | |
| Відомість позабалансового обліку | На 1 сторінці формату А4 | ||
| Головна книга | Аркуш формату А4 | ||
| Реєстр депонованої заробітної плати | На 1 сторінці формату А5 | ||
| Бухгалтерська довідка | На 1 сторінці формату А6 | ||
| Аркуш-розшифровка | На 1 сторінці формату А5 |
На даному етапі розвитку бухгалтерського обліку в Україні важливе місце займає автоматизація збирання й обробки облікової інформації. Завдання автоматизації — підвищення якості роботи як бухгалтерів зокрема, так і всієї бухгалтерії в цілому. Звичайно, найбільша кількість помилок в обліку при паперовій технології виникає на етапі перенесення даних з одного регістру в іншій, а також при складанні різноманітних довідок і звітів.
Використання автоматизованого обліку дає змогу повністю убезпечитися від подібних помилок, оскільки, як правило, при автоматизованому обліку ведеться тільки один обліковий регістр, всі інші формуються автоматично, і ризик помилки при перенесенні даних між регістрами дорівнює нулю.
В Україні використовується значна кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найбільш популярні серед яких — "Парус", "Фінанси без проблем", "1С — Бухгалтерія", "Fin Expert" та ін.
Система "Парус" призначена для підготовки й обліку фінансово-господарських документів, накопичення інформації про здійснення господарських операцій на бухгалтерських рахунках, одержання внутрішньої і зовнішньої звітності підприємства. Використання даної системи дає змогу: готувати платіжні документи; виписувати рахунки на оплату і накладні на відпуск товарів; вести облік основних засобів, запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, грошових коштів тощо; одержувати щомісячну звітність щодо руху засобів за відповідними рахунками; одержувати баланс підприємства та інші форми фінансової звітності.
Система "Fin Expert" — це професійна система реального часу для комп'ютерних мереж, яка призначена для великих підприємств з великими обсягами даних.
Система "1С — Бухгалтерія" є універсальною програмою. Основні її можливості полягають у тому, що вона передбачає: ведення синтетичного й аналітичного обліку стосовно потреб підприємства; ведення кількісного багатоваріантного обліку; одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів за синтетичним і аналітичним обліком; повну настроюваність (можливість доповнювати і змінювати план рахунків бухгалтерського обліку, систему проводок, ведення аналітичного обліку, форми первинних документів, форми звітності); автоматичний друк вихідних (первинних) документів.
Застосування в обліку діалогових режимів спілкування і видачі облікової інформації є однією з принципово нових якостей, властивих новій схемі узагальнення.
Діалогова форма ведення бухгалтерського обліку характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. Дані будь-якого рівня розробки можна отримати після відображення в обліку господарських операцій безпосередньо після введення її у базу даних.
Діалогова форма ведення бухгалтерського обліку передбачає автоматизоване виконання завдань у бухгалтерському обліку як у регламентному, так і в діалоговому режимі, забезпечує обмежений доступ як до первинної, так і до систематизованої інформації шляхом введення паролів, перевірки повноважень на доступ до інформації.
Діалогова форма ведення бухгалтерського обліку характеризується:
автоматизованою фіксацією всієї облікової інформації на машинних носіях, автоматизацією документування;
систематизацією, узагальненням і відображенням даних бухгалтерського обліку;
відображенням даних не тільки в друкованому вигляді, а й у вигляді відеограм;
автоматичним контролем вихідної інформації;
забезпеченням розшифрування будь-якого результативного показника з наведенням порядку застосованих у машині розрахунків і всієї вхідної інформації, використаної для розрахунків;
оперативним управлінням фінансовими, трудовими, матеріальними ресурсами підприємства;
здійсненням аналізу даних за їх введенням.
Останнім часом облік на багатьох підприємствах комп'ютеризовано. Однак ще зустрічаються і "рукописні" форми обліку через слабку забезпеченість ПЕОМ, а також через те, що бухгалтерським працівникам важко освоїти комп'ютерні програми і технології в умовах постійного розвитку програмного забезпечення.
Якщо раніше введення і виведення інформації з комп'ютера зводилося до діалогового заповнення бухгалтерських регістрів (журналів, карток тощо), то тепер введення даних більшою мірою підлаштовується під потреби програми, розробляються нові облікові регістри, які поліпшують функціонування облікової системи в цілому.
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 1126;