Передмова. Зміна соціально-політичних пріоритетів розвитку країни призводить на світ нові стратегії освіти

Зміна соціально-політичних пріоритетів розвитку країни призводить на світ нові стратегії освіти. І це не дивно, бо саме освіта творить майбутнє, яке напряму залежить від тих, кого і як ми виховуємо та навчаємо. Тому педагогічна проблематика становить собою стрижневе утворення будь-якого суспільства, що хоче не лише вижити сьогодні, а й дати плідні паростки в майбутньому.

На жаль, педагогічна наука не встигає за плином часу та бурхливими перетвореннями суспільства (а, значить, і людини), свідком і учасником яких стало сучасне покоління. Про це свідчить навчально-педагогічна література, що будується на минулих засадах і лише констатує альтернативи, що не стають системоутворюючими в нових підходах до педагогічної дійсності. Часто-густо вона лишається матеріалом для переказу, навантажує пам’ять, не чіпає серця. Справа в тім, що і в попередній період багато і красиво говорилося про гуманізацію, конкурентноспроможність, культуровідповідність, демократизацію тощо. Але далі концептуальних узагальнень та декларацій діло не йшло. Нові вивіски над старими вітринами – так сприймали освітяни нічим не підтверджені гасла. Сьогодні, виправдовуючись перед втраченими поколіннями, педагоги кивають на кошторис, якого завжди не вистачає, забуваючи про дійсну ціну своєї роботи – цінність не лише матеріальну, а й інтелектуальну, естетичну, моральну, ту, що живе у віках і в душах вихованців, ту, що започатковують педагогічні дисципліни як основа майбутньої професійної досконалості педагога.

Сьогодні як ніколи важлива єдність педагогічної теорії та практики. До цього спонукає зневіреність людей у моральних цінностях, їх пристосування до ситуації, відчуття своєї неспроможності впливати на неї, втрачені надії на чесне безбідне існування та мрії щодо прекрасного майбутнього й бажання його творити власноруч. У процесі позитивної перебудови суспільства належить створити умови для культурного відродження нації, відпрацювання громадянських та загальнолюдських пріоритетів, формування непересічної особистості. Як завжди, щоб сіяти розумне, добре та вічне, в цій ході попереду піде вчитель. Тому він першим повинен визначитися в суспільних та освітянських пріоритетах, які знаходять своє відображення в педагогічній теорії та практиці.

Невирішеними в педагогіці сьогодні є проблеми цілі педагогічного процесу, змісту навчання та виховання, практично не розглянуті детермінантні залежності між його складовими, недостатньо розкрита цілісність педагогічного процесу, потребує перегляду методологія педагогіки та багато інших. У зв’язку з цим у посібнику робиться спроба створити систему педагогічних знань, в якій відстежуються нові альтернативи педагогічної освіти, вибудовуються логічні переходи від одних категорій до інших, предметний підхід (головне – засвоєння навчального предмету) поступається професійно спрямованому (головне – підготовка до майбутньої професійної діяльності) та особистісно орієнтованому. Останній розглядається на рівні особистісної взаємодії вчителя з учнями засобами особистісно насиченого навчального матеріалу та діяльності.

Педагогічна інформація подається в єдності теоретичної та практичної частин. Перша відпрацьовується в посібнику «Педагогіка сучасної школи», друга – в робочих зошитах з педагогіки та з методики виховної роботи, що в своїй єдності становлять навчальний комплекс з курсу педагогічних дисциплін. Наявність робочих зошитів дозволяє спрямувати навчання не лише на засвоєння педагогічних знань та умінь оперувати ними, а й на кероване формування механізмів учіння, пізнання, спілкування та творчості, що виходять далеко за межі навчального процесу. До банку інформації робочих зошитів включено матеріали, що стануть у пригоді вчителям, а самі зошити після їх заповнення перетворяться на стислий довідник різнорівневої педагогічної інформації, придатної до повсякденного педагогічного користування.

Текстовий матеріал посібника «Педагогіка сучасної школи» подано у відповідності до умов ефективного засвоєння, що розкриваються в його розділах. Викладення спирається на образність, доказовість, структурованість, повторюваність, порівняння тощо. Методичний апарат, в основному, винесено до робочих зошитів. У посібнику подано лише деякі тематично спрямовані проблемні питання ПП та практичні завдання ПЗ.

Віддаючи на суд педагогічної спільноти свою роботу, автор далекий від гадки про те, що це є істина в останній інстанції, а тому запрошує всіх, хто переймається проблемами педагогіки, до конструктивного діалогу.