ВСЕ продуктів забою при Сибірці та лептоспірозі

Ветеринарно-санітарні заходи. Визначають приміщення скотобази та цехи, які підлягають дезінфекції, тобто ті місця, де перебували хворі на сибірку тварини. Інвентар складають у визначене ізольоване приміщення. Всі приміщення, інвентар і обладнання обробляють 10 %-м гарячим розчином їдкого натру. Через одну годину стіни, підлогу і все обладнання обливають струменем теплої води (40—50 °С) під тиском 0,2—03 МПа. Зібраний гній, сміття, залишки сировини вивозять у спеціальній тарі і спалюють. Потім приміщення дезінфікують одним з таких розчинів: 10 %-й гарячий розчин їдкого натру, розчин хлорного вапна або гіпохлору (5 % активного хлору), 4 %-й розчин формальдегіду, із розрахунку 1 л/м2 Цінне обладнання, а також прив’язні пояси ретельно протирають серветками, змоченими 4 %-м розчином формальдегіду. Ножі, мусати та інші інструменти кип’ятять в 0,5 %-му розчині соди у закритому посуді протягом 90 хв. або ав- токлавують 1 год. під тиском 0,2 МПа. Спецодяг знезаражують автоклавуван- ням або кип’ятінням у воді протягом 90 хв. чи пароформалінових камерах. У холодильних камерах перед дезінфекцією температуру доводять до 1—2 °С і дворазово дезінфікують 10 %-м розчином однохлористого йоду з інтервалом 15—25 хв. або 4 %-м розчином формальдегіду.

Шкури тварин, хворих на сибірку (у випадку їх зняття поза ветеринарним контролем), спалюють, а шкури, що були з ними в контакті, дезінфікують піке- люванням у розчині (ЗО °С) соляної кислоти (2 %) та кухонної солі (10 %) або підкисленим розчином кремне-фтористого натрію (1 % кремне-фтористого натрію, 0,7 % сірчаної кислоти в перерахунку на 100 %-ну Н2504 і 10 % кухонної солі) протягом 48 год. У разі дезінфекції пікелюванням прісносухих і сухосолоних шкур їх попередньо вимочують у розчині, що містить 0,05 % соляної кислоти і 5 % кухонної солі, не менше 48 год. Потім додають соляну кислоту і кухонну сіль до концентрації пікелювання і витримують ще 40 год. Після цього шкури нейтралізують розчином, що містить 6 % кухонної солі і 0,5 % кальцинованої соди до маси сировини (на 1 кг шкур 4 л нейтралізуючого розчину). Далі шкури промивають водою.

У разі виявленні хворих тварин під час транспортування транспорт дезінфікують. Якщо хворі тварини або трупи виявлені у вагонах, в яких вони доставлені на м’ясокомбінат, то вагони з усім обладнанням, гноєм і залишками корму направляють на дезінфекційно-промивну станцію залізниці, попередньо закривши двері і запломбувавши їх. На дверях вагона роблять напис “На дезінфекцію” У супровідному документі вагона і спеціальному направленні зазначають, що вагон прямує на дезінфекцію за третьою категорією. Автомашини після перевезення тварин або сировини тваринного походження, неблагополучних щодо сибірки, знезаражують за вказівкою спеціаліста державного ветеринарно-санітарного нагляду на спеціально підготовленому для цього майданчику. Перед дезінфекцією кузов автомашини зрошують дезін- фікуючим розчином, потім механічно очищають від гною, бруду. Вологу дезінфекцію проводять дворазово розчином (50—60 °С) гіпохлору (5 % активного хлору) або 6 %-м розчином формальдегіду з 0,5 % миючого засобу. Для дезінфекції автомашин, вагонів, морських суден, у випадках виявлення в них під час транспортування або під час вивантаження хворих на сибірку тварин, використовують також освітлений розчин хлорного вапна (5 % активного хлору), 10 %-й розчин однохлористого йоду (препарат 74-Б) або розчин препарату гіпохлор (5 % активного хлору). Розчини наносять дворазово з інтервалом 0,5—1 год. Загальні витрати розчину — 1,5 л/м 2. Для аерозольної дезінфекції використовують 38—40 %-і розчини формальдегіду, з витратою 55—60 мл/м3 і експозицією знезараження 3 год. Відновлення забою тварин на забійному чи м’ясопереробному підприємстві дозволяється лише після проведення всіх заходів, що гарантують ліквідацію інфекції, про що лікар ветеринарної медицини складає відповідний акт. ЛептоспірозЗ птахів хворіють кури, качки, гуси, голуби, дика болотна птах. Збудник: патогенні серотипи лептоспір, головним чином L. Pomona, L. Icterohaemorrhagiae, L. Grippotyphosa, L. Icteroanemia. Ці мікроорганізми являють собою спиралевидні нитки довжиною 6-15 мкм і шириною 0,2-0,3 мкм. Рухомі, забарвлюються за Романовським-Гімзою. У зовнішньому середовищі нестійкі: сонячні промені вбивають лептоспір за 1,5-2 год, висушування, в тому числі в грунті, за 30 хв, в стоячій воді й заболоченою грунті зберігають життєздатність протягом тижня. Стійкі до низьких температур. У хворих тварин локалізуються в крові, печінці, нирках. У дозрілому м'ясі при температурі 80 ° С втрачають життєздатність через 2 год, при 100 ° С - моментально; в солонині, яка містить не менше 4,8% кухонної солі, знешкоджуються через 10 діб. Післязабійна діагностика. Залежно від форми і стадії хвороби у великої рогатої худоби виявляють желтушность слизових оболонок очей, ротової і носової порожнин, іноді з виразковими поразками в області губ, щік і твердого піднебіння; желтушность підшкірної клітковини, сухожиль, окістя і жирової тканини, а також желеподібний набряк підшкірної клітковини, іноді з крововиливами, частіше всього в області глотки, шиї, подгрудка. Плевра, очеревина, сальник, брижа жовтяничній пофарбовані