Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при миті та сапі.

Сап — інфекційне захворювання, яке вражає однокопитних, інколи верблюдів. Збудник — В. mallei. Стійкість його невелика: під час кип’ятіння (в культурах) він гине за кілька хвилин, низькі температури (до –19 °С і нижче) не справляють помітного впливу на життєздатність сапних бактерій. Мікроорганізм гине від дії прямих сонячних променів через 24 год. Післязабійна діагностика. Для вузликової форми характерні вузли в легенях,розміром від просяного зерна до горошини. Інколи вони зливаються, звапнюються, оточуються сполучнотканинною оболонкою. У разі дифузного ураження легень вузликами виявляють пневмонійні осередки темно9червоної гепатизації, в подальшому з казеозним розпадом. За хронічного перебігу в легенях виявляють розростання у вигляді щільних ділянок майже білого кольору (саловидний сап), які пронизані безліччю гнійних або казеозних фокусів. Вузлики,виразки, рубці нерідко виявляють у гортані, трахеї, бронхах, а також у бронхіальних лімфатичних вузлах, у печінці, селезінці, кістках носа і ребрах. Сапні пошкодження в носовій порожнині найчастіше містяться у верхній частині та на носовій перегородці. Санітарна оцінка м’яса. У разі встановлення сапу після забою тварин, туші з внутрішніми органами і шкурою знищують. Усі туші, підозрілі в обсіменінні збудниками сапу в ході технологічного процесу, випускають після проварювання, а внутрішні органи направляють на утилізацію; так само роблять і з тушами за неможливості їхнього проварювання. Ветеринарно-санітарні заходи. Забійне приміщення і все обладнання ретельно дезінфікують освітленим розчином хлорного вапна, що містить 3 % активного хлору, гарячим 4 %9м розчином їдкого натру, 3 %9м розчином формальдегіду та ін. Усі предмети, які контактували з хворими тваринами, обробляють гарячим 4 %м розчином їдкого натру. Дерев’яні предмети занурюють на добу в 4 %розчин їдкого натру. Малоцінні предмети спалюють. Мит — гостра контагіозна хвороба коней, що характеризується гарячкою, катарально-гнійним запаленням слизової оболонки носоглотки та нагноєнням регіональних лімфатичних вузлів, переважно підщелепних. Збудник — Streptococcus egui (митний стрептокок) — нерухомий, спор не утворює. Досить стійкий до нагрівання. Температура 70—75 °С вбиває його через 1 год., кип’ятіння — миттєво, сонячне світло — через 6—8 год. Післязабійна діагностика Спостерігають гнійно9катаральне запалення слизової оболонки носової порожнини, глотки, придаткових пазух голови. У лімфовузлах, вимені та внутрішніх органах грудної порожнини виявляються гнійні фокуси різного розміру, заповнені густим гноєм. У внутрішніх органах спостерігаються дегенеративні зміни. Мит необхідно відрізняти від контагіозної плевропневмонії, грипу коней, сапу, незаразного гнійного риніту і фарингіту. Санітарна оцінка м’яса. У разі виявлення хворби, голову і внутрішні органи направляють на утилізацію, а тушу випускають залежно від мікробіологічного дослідження на збудник мита та сальмонели. У випадку виділення із туші митного стрептокока або сальмонел, її направляють на проварювання. За умов метастатичної форми миту, тушу з внутрішніми органами утилізують. Шкури дезінфікують. Ветеринарно-санітарні заходи. Місця утримання тварин, приміщення цеху забою худоби та розбирання туш і все обладнання ретельно дезінфікують розчином хлорного вапна з 4 % активного хлору (експозиція 1 год., одноразово), 5 %-м розчином їдкого натру (експозиція 1 год., дворазово).