Рудні поля у геосинкліналях

Типовим прикладом рудних полів властиво магматичних родовищ, що виникли у геосинклінальних областях є родовища Уралу, які генетично пов’язані з основними і ультраосновними породами.

Існують дві теорії про час становлення рудоносних інтрузій з якими пов’язане зруденіння. Згідно з першою – рудоносні інтрузії вкорінилися на ранніх етапах становлення геосинкліналей, ще під час накопичення осадків. Але згідно з другою – масиви вкорінилися після головної варійської фази складчастості в якій приймали участь нижньокарбонові відклади.

Незалежно від морфології інтрузивних масивів, що проявлені вздовж гіпербазитового поясу Уралу, рудні поля з родовищами та рудопроявами хрому та платини тяжіють до дунітових ядер. Родовища, що не мають промислового значення, внаслідок розмиву утворюють промислові алювіальні та елювіальні розсипні родовища в долинах річок, що перетинають дунітові масиви.

Деякі з цих масивів несуть промислові корінні родовища платини. Серед таких дунітових масивів залягає до декілька сотень рудних тіл, які мають форму лінз, жил та стовпів та складені хромітами з вкрапленнями мінералів платини. Незначні скупчення хрому та платини спостерігаються у піроксенітах, що облямовують дуніти.

Комплексні титаномагнетитові родовища у південній частині гіпербазитового поясу Уралу приурочені до масивів меланократових габро або до невеликих ділянок піроксенітів. У останніх спостерігаються більш багаті скупчення титану, але вони не містять ванадію та у них практично повністю відсутня мідь. Комплексне мідь-титан-ванадієве зруденіння розташовується у висячому боці інтрузиву, у його апікальній частині.

Прикладом позицій рудних полів суттєва магматичних родовищ є хромітові рудні поля, що залягають у Кимперсайському масиві гіпербазитів. Найважливіші в промисловому відношенні хромітові родовища пов’язані зі склепіневим підняттям. Тут розташовується Головне рудне поле, що складене гарцбургітами з двома зонами з переважанням дунітів та піроксенітових дунітів.

Типовим прикладом структурно-геологічних позицій рудних полів суттєво магматичних родовищ є також Кусінське титаномагнетитове рудне полу. Воно розташоване у відносно вузькому масиві габро, що має північне – північно-східне простягання та падіння згідне з вміщуючими товщами, які представлені мармурами у лежачому боці та гнейсами у висячому боці. Кусінський масив є одним з серії масивів основних та ультраосновних порід, що простяглися вздовж східного схилу Уралу. Вік масивів 1100 млн. років та виникли вони у пізню фазу становлення фундаменту Російської платформи. Давні масиви основних порід та пов’язані з ними титаномагнетитові родовища зазнали подальшого метаморфізму. Титаномагнетитові рудні тіла представлені пластоподібними покладами, що орієнтовані згідно зі стратифікацією порід масиву та зім’ятими у складки.