Сприятливі для зруденіння за фізико-механічними властивостями та хімічним складом породи, що складають верствуваті товщі

Такі породи спостерігаються у багатьох рудних районах. Крім сприятливого впливу на розташування зруденіння інтрузивних, екструзивних та ефузивних порід у всіх рудоносних провінціях сприятливими для розташування рудних полів при наявності крутопадаючих рудопідводячих розривних порушень є пачки верствуватих порід. Вони характеризуються частим перешаруванням пластів з різними фізико-механічними властивостями. Теж саме може бути віднесене і до масивних порід, що розсічені серіями дайок, штоків та більш складних за формою інтрузивних та екструзивних порід. Часте перешарування порід з різними фізико-механічними властивостями впливає на виникнення як сікучіх, так і пошарових розривних порушень, а також зон дроблення порід.

Така закономірність добре проявлена на олово-поліметалічному рудному полі Хапчеранга у Східному Забайкаллі (Росія). Тут сікучі розривні порушення розвинуті у тій частині площі розповсюдження пермських відкладів, де встановлюється часте перешарування сланців та пісковиків. На захід та схід від рудного поля, де відслонюються одні сланці або пісковики, сікучі розривні порушення відсутні, а відповідно відсутні і рудні жили.

Теж саме відмічається і на оловорудному родовищі Хрустальне (Приморський край, Дальній Схід, Росія). Рудні жили проявлені на тій ділянці палеозойських відкладів, де серед сланців присутні лінзи пісковиків. Там де розвиваються одні сланці кількість розривних порушень різко зменшується і рудні жили відсутні.

Пошарові розривні порушення та зони дроблення у горизонтах верствуватих товщ, широко представлені у всіх рудних полях поліметалічних родовищ Алтаю, Центрального Казахстану та інших районів розвитку складчастих структур. Згідні рудні тіла у таких умовах виникають шляхом метасоматичного заміщення верств, що зазнали інтенсивного дроблення та залягають серед відносно пластичних порід.

Часте перешарування порід різного складу і перш за все силікатних і карбонатних верств, не тільки обумовлює сприятливий вплив на рудовідкладення фізико-механічних властивостей порід, але також позитивно впливає і на геохімічні умови рудоутворення. Було доведено, що при прониканні розчинів по тріщинам, що пересікають тонковерствуваті карбонатні та силікатні прошарки, створюється необхідне для осадження руд значення рН розчинів. Різке підвищення лужності рудоносних розчинів при проходженні їх через карбонатні породи протиставляється переходу у розчин кремнезему, що знижає лужність. При таких умовах рудоутворенню сприяють не тільки буферні реакції, але важливого значення набувають і відновні властивості порід. Їх мають породи, що містять ранні сульфіди сингенетичного або епігенетичного походження. Відновними виявляються також породи, що збагачені органічними речовинами. Сприятливими для зруденіння також є і ті відміни вміщаючих порід, які легко вступають з рудоносними розчинами у взаємодію. До них відносяться амфіболіти, скарни та інші породи, що можуть зв’язувати луги або викликають розпад комплексних сполук. В цілому ж при наявності низки факторі, що обумовлюють локалізацію зруденіння для рудовідкладення особливо важливим є сприятливе співвідношення фізико-механічних властивостей вміщаючих порід та їх хімічного складу.