Рудоносні провінції

Рудоносні провінції представляють собою значні території, в межах яких можуть бути розвинуті рудні родовища різних генетичних груп: магматичні, пегматитів, карбонатитів, контактово-метасоматичні, гідротермальні та екзогенні. У деяких рудоносних провінціях магматичні, пегматитові та екзогенні родовища відсутні та розвинуті лише контактово-метасоматичні та гідротермальні. При цьому у всіх випадках для рудоносних провінцій характерним є наявність серед гідротермальних родовищ рудних об’єктів, які розташовуються у декількох структурно-фаціальних зонах та збагачені рудами багатьох металів: заліза, вольфраму, молібдену, олова, золота, миш’яку, міді, свинцю, цинку, срібла, сурми, ртуті, урану та ін. Часто цей список збільшується за рахунок широкого розвитку таких елементів як ніобій, тантал, літій, берилій, цирконій та ін., які характерні як для пегматитів так і для гідротермальних родовищ. У провінціях, де розвинуті магматичні родовища, крім названих металів розповсюджені мідь у асоціації з нікелем, кобальтом, платиною, хром, титан, ванадій, фосфор та інші метали та неметалеві корисні копалини.

Дослідженні рудоносних провінцій вказує на те, що їх можна групувати на геотектонічній основі. У відповідності з цим та в залежності від того, до яких геотектонічних споруд відносяться території на момент рудоутворення, можуть бути виділені наступні головні типи рудоносних провінцій, що приурочені до:

- внутрішніх підняттів геосинкліналей – інтрагеоантикліналям або геоантикліналям;

- внутрішніх прогинів геосинкліналей та інтрагеосинкліналям;

- серединних масивів;

- древніх щитів, що зазнали протоактивізації;

- щитів, що активізувалися у післяпротерозойський час;

- активізованих платформ.