Симетризація

Раніше було показано, що найбільш інформативний і зручний шлях подання 2D даних - це контурні лінії, у яких горизонтальна та вертикальна осі являють собою частотні виміри а інтенсивність піків визначається контурними лініями. Нижня контурна лінія вибирається таким чином, щоб видалити ділянку спектра, що містить тепловий шум. Цю лінію вибирають трохи вищою від максимального рівня теплового шуму. Якщо її вибрати занадто високо, можуть бути видалені і деякі корисні кореляції, що зв'язані, наприклад, з малими КССВ. У ряді випадків рівень обрізки, що підходить для слабких кореляцій, виявляється занадто низьким для інтенсивних сигналів, що може привести до появи таких артефактів як t₁-шум. У таких випадках корисно записати декілька варіантів двомірного спектру з різними установками площини відсікання. Корисним є також запис окремих фрагментів спектру. Це допомагає проаналізувати тонку структуру мультиплетів, що може бути невидимою в оглядовому спектрі через завантаженість піками окремих спектральних областей. Найкраще такий аналіз проводити інтерактивно, на дисплеї спектрометра, або комп’ютера, оскільки використання курсору та шкал є більш точним, ніж застосування олівця та лінійки. У випадках, коли необхідно проаналізувати одночасно позитивні та негативні лінії, використовують виділення знака ліній різними кольорами. На монохромних моніторах можливе застосування різних типів ліній.

Таким чином, для вичерпного аналізу 2D спектру недостатньо мати оглядовий спектр, що частіше всього записується в автоматичному режимі. Слід мати повний набір фрагментів спектру, які записані в такому масштабі, щоб їхній аналіз можна було провести цілком надійно. Часто для складних спектрів доводиться аналізувати по 10-15 окремих фрагментів, а потім сумувати отримані дані у відповідних таблицях кореляцій.