Одержання списків конфігурації

Після упорядкування конфігурації потрібно скласти декілька важливих списків. Їх потрібно складати акуратно, оскільки ця інформація буде заноситися до системного журналу мережі.

──Root

───│───

───├─┬APPL (Каталог додатків)

───│─├──DELPHI (Середовище програмування Delphi 5.0)

───│─├──DOOM (Гра)

───│─├──WORD (Текстовий процесор Word 97)

───│─└──NT40S.INS (Інсталяція серверу Windows NT 4.0)

───├─┬DATA

───│─├──KULAKOV (Особистий каталог)

───│─└─┬STUFF

───│───├──KULAKOV (Знову ж особистий каталог)

───│───└──KAFEDRA

───├─┬USERS

───│─├──KULAKOV (І ще раз особистий каталог)

───│─└── KULAKOV

───└──WINNT

Рис. 15.6. Приклад невдалої структури каталогів

Список імен комп'ютерів. Кожній робочій станції і серверу мережі потрібно присвоїти унікальне ім'я. Вибір імені, як правило, не є особливо складним. Звичайно комп'ютери називаються відповідно до імен користувачів або їхніх функцій у мережі. Майте на увазі, що імена комп'ютерів не є паролями. Так що, наприклад, коли комп'ютер у лабораторії 538 використовується користувачем Сергій (Sergey), то подібними іменами будуть “Sergey” або “Comp538-2”, при умові, що він другий за списком. Список назв комп'ютерів повинен також включати розташування і функцію кожного комп'ютера: чи є машина тільки клієнтом, тільки сервером або і сервером, і клієнтом? Якщо вона є сервером, то які його функції? Це може бути, наприклад, файл-сервер (якщо так, то які файли на ньому зберігаються?), сервер друку (які принтери до нього підключені?) або сервером для резервного копіювання (для кого?).

Список каталогів серверу. Це список структури каталогів усіх серверів у мережі. У найпростішому вигляді цей список може складатися з простого роздрукування дерева каталогів. У більшості мережевих операційних систем є утиліта для створення подібних роздрукувань. Тверда копія списку каталогів може стати у нагоді, наприклад, у випадку поломки серверу. У цьому випадку копія допоможе прискорити процес відновлення.

Список користувачів серверу. Для кожного серверу потрібно скласти список комп'ютерів, які будуть мати до нього доступ. Крім назв комп'ютерів, список повинен включати таку інформацію: розклад початку сеансів (дні і час доби, коли дозволено доступ); права доступу; час закінчення терміну дійсності імені, під яким користувач входить у систему; розклад зміни паролів.

Список принтерів. Цей список повинен включати інформацію про конфігурацію кожного мережевого принтера. Сюди включається ім'я принтера, комунікаційний порт, через який він підключається (наприклад, LPT1 або COM1:), швидкість передачі даних (якщо використовується послідовний порт), сервер друку, який він обслуговує, і стандартна конфігурація. Цей список заощадить час і позбавить від непотрібних домислювань, якщо вам прийдеться замінити принтер. Імена, що привласнюються робочим станціям та іншим вузлам мережі допоможуть документувати систему, особливо, якщо в майбутньому вам необхідно буде залучити іншого адміністратора. Такі назви, як “PrinterL538” (за місцем розташування) або “HPLaserJet” (за функціональними можливостями) містять набагато більше інформації, ніж “Level 5” (5-й поверх) або “F5”. Сторонній службовець, запрошений для виконання певних робіт, із задоволенням вислухає всю інформацію про конфігурацію мережі, яку ви зможете йому повідомити.

Але майте на увазі, що, незважаючи на те, що процес упорядкування списків і документування мережі дуже нудний і трудомісткий, у випадку появи проблем, зібрана інформація може заощадити величезну кількість часу. Знайдіть час на збір інформації, навіть самої очевидної: краще, щоб вона виявилася непотрібною, ніж, якби вона раптом знадобилася, а її не виявилося.